Радник президента Чехії Петр Коларж не вірить, що візит американських перемовників до Москви наближає кінець війни. За його оцінкою, усе, що відбувається, — радше великий театр, який має створити враження, ніби Москва шукає миру, а її вимоги неприйнятні ні для України, ні для Європи. Про це він розповів в інтерв’ю чеському виданню.
Позиція Києва, за словами Коларжа, ясна: спершу зупинити бої, потім домовитися про гарантії безпеки й лише згодом обговорювати нову архітектуру безпеки Європи. Росія бачить порядок зворотним і хотіла б почати саме з третього пункту, тобто з «Ялти-2». Коларж вважає, що погодитися на це не можна: це стало б початком кінця повоєнного устрою.
Москва, нагадує він, неодноразово говорить про бажання повернути НАТО в кордони до 1997 року, щоб частина озброєнь і військ не перебувала на території нових членів альянсу. В основі цього, на думку співрозмовника, — уявлення Росії про себе як про «Третій Рим» і переконаність, що Захід хоче захопити її та зруйнувати традиційні цінності. Він наголошує, що НАТО — оборонний союз, а країни вступали до нього через власне ставлення до Росії.
Коларж заявив, що зовсім не довіряє Джареду Кушнеру і Стіву Віткоффу, а також президентові Трампу та його адміністрації. Він послався на слова віцепрезидента Джей Ді Венса про те, що в США немає зобов’язань перед Україною, оскільки вона не входить до альянсу. На думку Коларжа, Венс, імовірно, не знає, на що Америка погодилася в 1994 році в межах Будапештського меморандуму: тоді Росія, США, Велика Британія й Україна домовилися, що Україна відмовиться від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки.
Росія, вважає він, зважає на те, що до кінця року в США працює старий Конгрес, а Трамп правитиме ще два роки й зможе обійти обмеження Конгресу указами.
Україні, за його словами, бракує озброєння, хоча вона вже позбулася залежності від низки американських і європейських компонентів і багато що виробляє сама. Удари по інфраструктурі та цивільних цілях руйнівні, а прийдешня зима може стати для багатьох українців фатальною. Москва, на думку Коларжа, хоче зламати їх і силою змусити прийняти умови, але недооцінює українців: що сильніший тиск, то уперкішими вони стають. Він додав, що країни НАТО мають прагнути того, щоб українська армія опинилася всередині альянсу.
Повністю виключати відмову України від Донбасу Коларж не хоче, нагадуючи, що в переговорів свої правила: сторони ставлять максимальну й мінімальну цілі та маневрують між ними. Він навів приклад Фінляндії, яка втратила частину Карелії, але зберегла незалежність і сьогодні перебуває в ЄС і НАТО.
При цьому, підкреслив Коларж, питання про членство в ЄС і НАТО вирішує не Росія, а сам союз і країна-кандидат. Якщо Україна обере тимчасову територіальну поступку, це буде її рішення, яке Європа поважатиме, але тиснути на Київ не можна. Слово «тимчасова» він пояснив прикладом повоєнної Німеччини: вона довго була розділеною, але зрештою об’єдналася.
Around Prague за матеріалами novinky.cz