Навчання «коаліції охочих» у Польщі: підготовка місії в Україні

З 9 по 22 листопада у Новій Дембі на південному сході Польщі відбудуться військові навчання Koalicja 26.2: до них долучаться близько 2800 військових з 11 країн і приблизно 2000 польських військових. Так «коаліція охочих» уперше переходить від політичних заяв до практичної підготовки миротворчої місії, яка могла б розпочатися в Україні після закінчення війни.

Що перевірять на навчаннях

За словами польського міністерства оборони, на які посилається газета Rzeczpospolita, навчання стануть «кульмінацією місяців планування» і покажуть, як швидко країни-учасниці здатні мобілізуватися та створити сили для підтримки України після завершення війни. Британський генерал-лейтенант Том Бейтман, командувач Багатонаціональних сил для України (MNF-U), назвав маневри важливим кроком до того, щоб перетворити політичні зобов’язання на реальну бойову готовність.

Головну роль у навчаннях відіграють британці та французи. Основний контингент складуть військові Великої Британії, Франції та Польщі, а свої підрозділи надішлють також Німеччина, Іспанія, Швеція, Естонія, Литва, Нідерланди та Бельгія. Дії відпрацьовуватимуть на суходолі, на морі та в повітрі. Велика Британія, наприклад, відправить два винищувачі Typhoon і літак-заправник Voyager: вони змоделюють забезпечення безпеки цивільних літаків після того, як українське повітряне простір знову відкриють.

Туреччина на місці присутня не буде, але взяла на себе зобов’язання очолити морську операцію, кінцева мета якої — розмінування акваторії та відновлення торговельного судноплавства в Чорному морі.

Міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг заявив: «Це не гіпотетичний план. Це реальні військові частини, готові допомогти Україні, щойно вщухнуть бої».

Якою могла б бути місія

Ці сили не входили б до НАТО. Згідно з Паризькою декларацією від 6 січня 2026 року, їх могли б направити на прохання українського уряду після припинення бойових дій. До завдань увійшли б навчання українських військових, допомога у відновленні Збройних сил України та забезпечення безпеки повітряного й морського сполучення.

У пресрелізі польського міністерства оборони наголошується: такі сили не мали б обов’язків із підтримання миру чи контролю за перемир’ям і залишалися б незалежними від структур НАТО. Це підтвердив і командувач MNF-U Бейтман.

Росія вже висловлювала незгоду з розміщенням іноземних військ: президент Володимир Путін торік заявив, що вони стануть «законними цілями». Правила застосування сили дозволяли б військовим відповідати на вогонь, наприклад у разі атаки російських дронів, але будь-які дії мали б виключно оборонний характер. «Наші частини ми, звісно, захистимо від будь-якої агресії», — цитує газета The Guardian джерело в британській армії.

Чому все відбувається поза НАТО

Головна причина — прагнення не втягуватися безпосередньо в конфлікт із Росією: адже захист від розширення альянсу Путін називав серед приводів для повномасштабного вторгнення в Україну. Крім того, рішення в НАТО потребує стовідсоткового консенсусу всіх членів, а з цим могли б виникнути проблеми, наприклад в Угорщини чи Туреччини.

Сполучені Штати в навчаннях участі не братимуть: президент Дональд Трамп раніше відмовився від зобов’язання відправляти війська в Україну. Після його повернення до Білого дому дедалі частіше лунають розмови про ослаблення трансатлантичного союзу — через спроби США отримати Гренландію чи через мита. Тому європейські країни хочуть підготувати свої частини так, щоб вони могли діяти і без прямої американської військової підтримки, а заодно скоротити залежність від американських технологій — зокрема від супутникового зв’язку Starlink компанії SpaceX Ілона Маска. «Ми не залежимо від американських систем», — відповіло неназване джерело на запитання The Guardian, чи покладатимуться багатонаціональні сили на Starlink.

Як ідуть мирні переговори

Наступний раунд переговорів заплановано на 10 і 11 листопада в Абу-Дабі, участь візьмуть представники Росії, України та США, повідомив спецпосланець Трампа Стів Віткофф. Йтиметься про гарантії безпеки для повоєнної України, зниження напруженості та гуманітарні питання.

Білий дім також повідомив, що представники Росії та України зустрінуться і в четвер — у резиденції американських президентів, з ініціативи першої леді Меланії Трамп, яка має розповісти про перемир’я в українських Олешках. Київ представлять депутат і переговірник Давид Арахамія та омбудсман Дмитро Лубінець, Москву — спецпосланець Путіна Кирило Дмитрієв і омбудсманка Тетяна Москалькова.

Головною перешкодою лишаються різні уявлення сторін про мирну угоду. Кремль вимагає, щоб Україна віддала й ті частини Донбасу, які російська армія досі не змогла повністю зайняти. Київ наполягає на зупинці бойових дій за нинішньою лінією фронту та твердих гарантіях безпеки, які не допустили б повторення російської агресії, а також відкидає обмеження чисельності своєї армії та вимогу нейтралітету.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz