
Прага — одне з небагатьох міст Європи, де в межах пішої відстані можна побачити оперу в залі, який пам'ятає самого Моцарта, балет на сцені неоренесансного палацу та абсолютно новаторське для XX століття видовище — виставу чорного театру, де предмети «літають» самі по собі. Ця добірка для тих, хто хоче за один візит до Праги скласти власну театральну карту: від головної національної сцени країни до камерних залів у Старому Місті, де ілюзія будується на грі світла й темряви.
Головний театр країни стоїть на розі Національного проспекту та набережної Масарика, вхід і каса — з боку вулиці Národní 1393/4, Praha 1 - Nové Město, поруч із трамвайною зупинкою Národní divadlo. Будівля в стилі неоренесансу зводилася на народні пожертви й відкрилася 18 листопада 1883 року виставою урочистої опери Сметани «Лібуше», написаної спеціально для цієї нагоди. Сьогодні на історичній сцені виступають трупи опери, балету та драми Національного театру — квитки варто бронювати заздалегідь, особливо на класику на кшталт «Лібуше» чи «Русалки».
Становий театр (колишній Ностіців театр) стоїть у Старому Місті на Ovocném trhu і є другою сценою Національного театру. Ця будівля відома на весь світ передусім завдяки Моцарту: саме тут 29 жовтня 1787 року композитор особисто диригував світовою прем'єрою своєї опери «Дон Жуан». Класицистичний зал із підковоподібним партером майже не змінився з часів XVIII століття, тож вечір опери Моцарта тут — це ще й подорож у епоху, коли ця музика лунала вперше.
Державна опера розташована за адресою Wilsonova 4, Praha 1, поруч із Національним музеєм і Вацлавською площею. Будівлю зводили як німецьку оперну сцену, і вона відкрилася 1888 року постановкою вагнерівських «Нюрнберзьких мейстерзингерів». Сьогодні це четверта сцена Національного театру з величезним залом у стилі нео-рококо — сюди варто йти за масштабними оперними та балетними постановками з міжнародним складом солістів.
Нова сцена Національного театру розташована у скляній будівлі поруч з історичною сценою, за адресою Národní 4, Praha 1. Тут працює знаменита трупа Laterna magika — вона виникла 1958 року для всесвітньої виставки EXPO 58 у Брюсселі, а її засновниками стали режисер Альфред Радок і сценограф Йозеф Свобода. Вистави поєднують живу акторську гру, кінопроєкцію, танець і елементи чорного театру — унікальний жанр, придуманий саме в Празі.
Національний театр маріонеток ховається у будівлі колишньої міської бібліотеки в стилі ар-деко за адресою Žatecká 1, Praha 1 - Staré Město, за 50 метрів від станції метро Staroměstská. Візитівка театру — лялькова версія моцартівського «Дон Жуана»: театр працює з 1991 року і з самого початку прославився саме постановкою «Дон Жуана», натхненною оперою Моцарта. Вистава практично без слів, тому чудово підходить і дітям, і туристам без знання чеської мови.
Один із найвідоміших театрів чорного світла розташований у Старому Місті, Karlova 8, 110 01 Praha 1, буквально на шляху від Карлового мосту до Староміської площі. Фірмова вистава — «Aspects of Alice», невербальна фантазія за мотивами «Аліси в Країні чудес», яку бачили глядачі більш ніж у тридцяти країнах на трьох континентах. Ефект чорного театру будується на недосконалості людського ока: предмети наче оживають і ширяють у повітрі без видимих ниток.
Театр Image — ще одна культова сцена жанру, розташована на Národní 25, 110 00, Staré Město, поруч зі станцією метро Národní, тобто буквально за два кроки від Національного театру. Тут ставлять авторські пантомімічні вистави без слів, побудовані на контрасті чорного тла та світних реквізитів — жанр, який часто плутають із «театром тіней», хоча технічно це зовсім інше мистецтво.
За тією ж адресою — Národní 25, Praha 1, поруч із метро Národní — працює Metro Theatre, ще один майданчик чорного театру в самому центрі міста. Компактний зал і вечірні сеанси роблять його зручним варіантом, якщо вечір у Празі хочеться завершити яскравим візуальним видовищем без ризику не зрозуміти чеський текст — реплік тут просто немає.
Празька театральна карта влаштована як шаровий пиріг: у її основі — три сцени Національного театру з півторастолітньою історією та моцартівський Становий театр, а зверху — цілком самостійний празький жанр чорного театру, народжений у XX столітті й досі неперевершений за впізнаваністю. Якщо дозволяє час, найкращий маршрут — почати з опери чи балету в історичній будівлі Národního divadla, а вечір наступного дня присвятити одному з театрів чорного світла у Старому Місті: контраст між двома епохами празької сцени й стане головним враженням від поїздки.
Дивіться також:
Коментарі (0)
Будьте ввічливі. Спам та образи видаляємо.