Їржі Рьоснер і завод Jungheinrich у Хомутові: фабрика навантажувачів

Їржі Рьоснер, генеральний директор заводу Jungheinrich Хомутов, збудував у Хомутові найсучаснішу у світі фабрику з виробництва вилкових навантажувачів. Чеське підприємство німецької групи Jungheinrich уже четвертий рік поспіль зростає більш ніж на сто відсотків на рік, а виторг за два роки зріс із 600 мільйонів до 4,5 мільярда крон.

«Ми біжимо марафон у спринтерському темпі. І в нас є команда, яка біжить його разом із нами», — каже Рьоснер, лауреат рейтингу Forbes Top CEO, в інтерв’ю з подкаст-серії, присвяченої цьому списку.

Виробництво в Хомутові запустили 2023 року, тоді оборот становив близько 600 мільйонів крон. До 2025 року він зріс до 4,5 мільярда. Цього року завод знову націлений на подвоєння й хоче подолати планку в 8 мільярдів крон виторгу.

Що виробляють. Jungheinrich — другий за величиною виробник складської та підйомної техніки в Європі й третій у світі. У Хомутові роблять річтраки: вилкові навантажувачі з висувною щоглою, призначені для роботи з палетами у вузьких складських проходах і на великій висоті. «Навантажувачі з Хомутова ви знайдете на всіх континентах, крім Антарктиди — від великих виробництв і логістичних центрів до e-commerce», — розповідає Рьоснер.

Під його керівництвом завод створив інноваційну систему, що дає змогу випускати серійні та замовні навантажувачі на одній лінії. За словами директора, це помітно скоротило терміни поставки, підвищило продуктивність і знизило як виробничу, так і продажну ціну. Це ноу-гау тепер переносять і на інші заводи групи по всьому світу.

Технології. Зростання забезпечує автоматизація: 80% зварювання виконується автоматично, автоматику застосовують при фарбуванні, а в логістиці її збираються впроваджувати масштабно. За якістю стежить штучний інтелект, який за аналізом фотографій вчасно знаходить людські помилки. «Спочатку ми намагалися диктувати людям, як підвищити ефективність. Сьогодні вони здебільшого самі приходять з ідеями, що можна поліпшити», — зазначає Рьоснер.

Майже нуль сміття. За ініціативами знизу компанія йде й до мети Рьоснера: до 2030 року завод має виробляти нуль комунальних відходів. Жінки в колективі запропонували підтримати використання екологічних засобів жіночої гігієни, а торік на заводі відмовилися від одноразових стаканчиків, роздавши всім працівникам термокухлі. У підсумку підприємство з чотирма сотнями працівників виробляє лише близько 30 кілограмів комунальних відходів на місяць. Для порівняння: середня родина з чотирьох осіб — 150–185 кілограмів.

У туалетах використовують дощову воду з резервуарів під цехом, закуповують лише зелену енергію, а дах планують покрити фотоелектричними панелями, щоб фабрика стала повністю енергетично автономною. Незабаром на заводі з’явиться й біокомпостер для всіх харчових відходів. Територію перетинають біокоридори з «будиночками» для комах і бджолиними вуликами — вони займають майже стільки ж площі, скільки забудовано виробничим корпусом. «З мого кабінету найкращий вид. Я дивлюся на лісисту територію, де бігають кролики, зайці й фазани. Це досі промислова зона, але хоча б шматок природи, який ми взяли, ми повернули», — каже Рьоснер.

Лідер і команда. На посаді CEO в різних компаніях Рьоснер працює вже тринадцять років, а в групі Jungheinrich — п’ятий рік. «Я дуже вимогливий і до себе, і до інших. Як технічно, дата- й аналітично орієнтований лідер, я будую навколо себе команду, яка компенсує мої слабкі сторони. Так природно вийшло, що сьогодні менеджмент наполовину складається з жінок, а в важкому машинобудуванні це не надто звичайно», — розповідає він.

Фабрику Рьоснер будує як шанс для регіону, який через згортання важкої промисловості та видобутку бурого вугілля стикається з економічними, соціальними та екологічними проблемами: ідея привезти сюди виробництво з високою доданою вартістю йому одразу сподобалася.

Текст: редакція Around Prague