Замовлень стає більше, виручка зростає, компанія наймає нових людей, і саме в цей момент підприємцям час насторожитися. Про це на конференції Forbes «Краща Чехія» в Карлових Варах, у залі Císařské lázně, розповіла Павла Виперова, членкиня правління страхової та брокерської групи Respect Group.
Часу на ретельне навчання новачка немає, бо виробництво має працювати. Перевірки зачекають, зараз важливіші замовлення. А методи, що годилися для невеликої фірми, нібито ще попрацюють і у більшій. Кожне таке рішення в щоденній поспішності виглядає зрозумілим, але разом вони створюють слабкі місця, про які власник може не знати, доки щось не станеться.
За словами Виперової, швидкість зростання іноді випереджає здатність компанії тримати все в порядку: працівників стає більше, спосіб роботи змінюється, а правила й контроль відстають. «Ви не встигаєте робити базові перевірки, не встигаєте, по суті, правильно навчати людей», — каже вона. Через це зростає й імовірність збитків. Небезпека не завжди приходить ззовні у вигляді пожежі чи повені: вона може виникнути всередині успішної компанії, а власник, зосереджений на розвитку, легко її пропускає.
«Адже ми застраховані»
Приклад: заради економії фірма обирає дешевший матеріал із-за кордону. Але якщо вона не може перевірити, чи забезпечить новий постачальник потрібну якість і безпеку для здоров’я, економія швидко обернеться проблемою, наслідки якої значно перевищать вигоду.
Подібні зміни, на думку Виперової, потребують постійної уваги. Недостатньо один раз оцінити загрози для бізнесу, підписати договір страхування й вважати питання закритим. «Я думаю, що на це треба дивитися постійно, бо ризики весь час змінюються», — відповідає вона на запитання, як часто власникам варто перевіряти ситуацію в компанії.
Хоча погляд підприємців на ризик за останні десятиліття змінився, вона все ж стикається з думкою, що відповідальність за проблему бере на себе страхова. «Адже я застрахований, і страхова якось має заплатити», — так, за її словами, міркують дехто, і від цього вона застерігає. Страхування спирається на конкретно узгоджені умови й обсяг покриття і насамперед не замінює підготовки до того, як працюватиме бізнес, якщо втратить щось важливе. Тому, наголошує Виперова, свої ризики мають розуміти передусім самі власники.
Вона говорить і про тих, хто будував фірми з нуля й віддав їм більшу частину життя. Але й така самовіддача не захищає від наслідків недооцінених загроз. «Я бачила безліч збанкрутілих фірм, фірм, які справді будувалися на сімейній основі», — розповідає вона. З її досвіду, в біду можуть потрапити й добрі компанії, якщо не помітять, як змінилися їхні ризики.
Що, якщо завтра зупиниться виробництво?
Як довго фірма протримається без ключового верстата? Де вироблятиме, якщо втратить майданчик? І що тим часом зроблять її клієнти? З таких запитань, вважає Виперова, варто починати. У розмовах із власниками великих компаній вона з’ясовує, що навіть на такі ситуації в них не завжди є готова відповідь. «Іноді вам скажуть, що ніколи про це не думали, а це, на мою думку, основа здорової компанії», — констатує вона.
Пошкоджений верстат чи будівля — лише частина проблеми. Бізнесу потрібно пережити й період, коли він не може виконувати замовлення як зазвичай: втримати клієнтів і місце на ринку, доки роботу не буде відновлено. Для цього існують плани безперервності бізнесу — business continuity. Їхній сенс у тому, щоб заздалегідь продумати, що може зупинити компанію, до чого це призведе і як вона відреагує.
Виперова не хоче називати підприємців людьми, які свідомо граються з вогнем: за її словами, деякі загрози вони просто не допускають у думках. Але варто почати говорити про них конкретно й зрозуміти можливі наслідки, як підхід часто змінюється.
Текст: редакція Around Prague