Швейні машини з чеських Босковіце шиють взуття для Adidas, Puma і Mizuno, шкіряний одяг і навіть вироби для Hermès і NASA. За цим стоїть Радек Тоул, засновник і співвласник фірми Аніта B — останнього суто європейського виробника професійних швейних машин.
Тоул починав як конструктор: одразу після вишу прийшов до відділу розробки босковіцької компанії Minerva. Самі машини йому подобалися, а от те, як працювала фірма, — менше. Після революції він вирішив спробувати власну справу й стартував буквально з позичених 20 тисяч крон. Потім був банківський кредит на 30 мільйонів: на всю суму він замовив машини в колишнього роботодавця й вирушив шукати покупців у Південну Америку, вивчаючи іспанську на ходу.
Там він побачив, що техніку продають люди, які в ній не розуміються, а на виставках її ніхто не демонструє, — і вирішив робити інакше. Разом із місцевими партнерами заснував компанію. Клієнтів знайшли серед світових виробників взуття, шкіряних виробів і одягу — від курток до автомобільних сидінь. Спочатку Південна Америка давала близько 90% продажів.
Коли Тоул відчув, що Minerva не продовжить із ним договір, він разом із кількома колишніми колегами взявся за розробку власних машин. За три роки команда з трьох-чотирьох конструкторів створила власні колонкові швейні машини. З першими зразками Тоул полетів на Тайвань, де знайшов партнера з лиття деталей. Бренд назвали Гарудан — на честь міфічного птаха Гаруди, а назву фірми Аніта взяли від старої швейної машини з особистої колекції Тоула.
Парадоксально, але найважче було переконати чеських клієнтів: у місцевих майстерень були перевірені марки, і змінювати їх вони не поспішали. Перший чеський покупець — виробник шкіряних курток — з’явився лише через довгий час і залишив Тоулу на згадку шкіряний брелок, який той носить майже тридцять років.
Пізніше компанія освоїла електронно-керовані машини з програмованою строчкою: матеріал закріплюється в шаблоні, і машина прошиває його суворо за завданням. За словами Тоула, тоді це вміли робити лише близько п’яти фірм у світі. Ще вісім років тому в Босковіце випускали близько сотні таких машин на рік.
Аніта B перемагає дешевших китайських конкурентів нестандартними замовленнями, з якими інші не справляються. Наприклад, японці з Mizuno обрали для нового взуття матеріали, що «пливли» під час шиття. Вони прилетіли до Босковіце, команда Тоула розробила спеціальні машини, і Mizuno купила близько тридцяти штук — приблизно по 800 тисяч крон кожна.
Головне питання, яке ставить ця історія: як довго європейське виробництво зможе витримувати конкуренцію — і що буде з накопиченим know-how, якщо воно зникне.