Віт Шуберт: чому засновникам стартапів спершу піти в корпорацію

Віт Шуберт, засновник консалтингової компанії Unicorn Attacts, допомагає власникам і менеджерам масштабувати бізнес та не припускатися фатальних помилок. Девіз його фірми — «Don't die stupid», тобто «не загинь через дурість». В інтерв’ю Forbes він розповів, чому в Чехії корпорації та стартапи так рідко знаходять спільну мову і в чому головні слабкості місцевих підприємців.

Шуберт пройшов через вищі щаблі таких компаній, як O2, Dell і LG. Сьогодні його команда «освіжає» корпорації, щоб вони працювали простіше й швидше, підтримує малі та середні фірми в моменти стрімкого зростання чи падіння і допомагає стартапам вийти на чеський ринок, а за бажання й на американський. Серед клієнтів — T-Mobile, Allwyn, Lasvit і Slovenská sporiteľňa. Крім того, він консультує менеджерів як ментор iLead Institute — споріднений проєкт Forbes.

Корпорації та стартапи: симбіоз замість ігнорування

За словами Шуберта, у Чехії корпорації та стартапи часто безсоромно ігнорують одне одного, хоча їхній союз міг би бути дуже корисним. Саме тому він радить майбутнім засновникам спершу спробувати попрацювати у великих компаніях.

Хороший менеджер — ще не лідер

«Навіть хороший менеджер може бути поганим лідером», — вважає підприємець. У малих і середніх фірмах ситуація, на його думку, нерідко катастрофічна: власник хоче рости та шукати сильних людей, але керує компанією так само, як тридцять років тому. На це не погодиться жоден топменеджер віком 35–40 років.

Підприємці 90-х будували бізнес із нуля й не мали можливості вчитися м’яких навичок; бізнес розростався сам, як сніжна куля. Але часи змінилися: конкуренція посилюється, тямущих людей на ринку мало, і в компанію з поганим керівництвом вони йти не хочуть.

Управлінські навички, на думку Шуберта, багато в чому можна натренувати, а от лідерство треба мати в собі: особистий авторитет, моральні, організаційні та візіонерські якості найчастіше закладені від природи. Розвивати їх можна, але якщо вони слабкі, вчаться вони погано.

Що робити з власником-мікроменеджером

Приблизно в половині випадків власник виявляється слабким лідером і «забиває» все мікроменеджментом: говорить усім, що робити, і постійно контролює. Це відлякує сильних працівників і створює пласку структуру, вразливу до ринкових струсів. Таких власників команда Шуберта намагається переконати найняти комерційного CEO, але це довгий процес: потрібно провести в компанії кілька місяців і мати вагомі аргументи.

У США засновники з часом нерідко залишають посаду CEO, входять до ради директорів і відповідають, наприклад, за розвиток продукту: великий засновник не обов’язково найкращий керівник. У Чехії ж значна частина засновників мало не ображається, почувши, що з погляду фонду їм варто з часом передати управління. Вони бояться втратити ауру й кредит довіри. Шуберт переконаний: це їх не принижує і контролю над компанією не позбавляє, але дійти такого рішення кожен має сам.

Текст: редакція Around Prague