Чинний голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл (ODS) може втратити свою посаду після жовтневих виборів до верхньої палати парламенту. За його власними словами, він претендуватиме на переобрання лише в тому разі, якщо його висуне сенаторський клуб і забезпечить йому підтримку. «Спочатку потрібно дочекатися результатів виборів до Сенату. Якщо наш клуб висуне мене на посаду голови і в мене буде підтримка, я боротимусь за цю посаду», — заявив Вистрчіл.
Традиційно посаду голови Сенату обіймає представник партії з найчисленнішим сенаторським клубом. Це правило порушувалося лише одного разу — на початку роботи палати, коли її очолив Петр Пітгарт від Християнсько-демократичного союзу за широкої міжпартійної підтримки. Цього року правило може бути порушене вдруге — все залежить від того, як розподіляться голоси виборців.
Об'єднаний клуб ODS і TOP 09 наразі налічує 30 членів, з них у нинішніх виборах на переобрання йдуть дев'ять сенаторів. Але й решта 21 місце не гарантовані: частина чинних сенаторів може перейти до руху «Наш Край» південночеського губернатора Мартіна Куби, який не приховує наміру створити після виборів власний клуб у Сенаті. Про перехід з ODS вже заявили південночеські сенатори Збинєк Сікора і Томаш Фіала — останній цього року захищає свій мандат і, за словами Вистрчіла, готовий підтримати його на посаді голови палати.
Якщо ODS і TOP 09 втратять статус найсильнішого клубу, ставлення партнерів до подальшого перебування Вистрчіла на посаді може змінитися. Особливе занепокоєння у громадянських демократів викликає рух STAN, якому загальнонаціональні опитування громадської думки дають вищу підтримку, ніж ODS.
Втім, саме «старости» ризикують втратити найбільше: наразі у них 11 мандатів з 18, а балотуються вони у 14 округах. За найуспішнішим сценарієм, який вважається малоймовірним, партія могла б збільшити представництво до 21 місця. На посаду голови Сенату STAN міг би висунути, наприклад, ексміністра у справах Європи Мартіна Дворжака, який балотується у Градець-Кралове. За його словами, чинний голова видається йому компетентним керівником палати, однак якщо неписане правило буде дотримано і кандидата висуне найсильніший клуб, результат залишається невизначеним.
Найсильнішим клубом Сенату після жовтневих виборів теоретично може стати рух ANO — наразі у нього 15 сенаторів, при цьому на переобрання йде лише один. Голова клубу Яна Мрачкова Вільдумцова відмовилася коментувати стратегію партії. Член клубу Роберт Шлахта (рух «Присяга») підтвердив, що питання про кандидатуру на керівну посаду поки не обговорювалося, але підкреслив: «Зміни вже назріли. Було б добре, якби на чолі опинився хтось інший, а не пан Вистрчіл».
Заступник голови ANO Радек Вондрачек також підтвердив відсутність чіткої стратегії, але висловив бажання змінити керівництво палати і «привнести новий, свіжий вітер». Втім, неофіційно сенатори ANO визнають: навіть за посилення позицій партія навряд чи отримає посаду голови, оскільки опозиційні партії, судячи з усього, збережуть перевагу у 81-місному Сенаті.
Голова сенаторського клубу ODS Зденек Нитра зазначив, що якщо кандидат найсильнішого клубу не матиме шансів на успіх, було б безглуздо не висувати альтернативного претендента. Голова клубу християнських демократів Йозеф Клемент нагадав, що під час обрання Пітгарта його партія теж не мала найбільшого клубу, але навколо його кандидатури склався консенсус. Також обговорюється, яку посаду в новому складі Сенату може обійняти голова християнських демократів Ян Грольїх, який балотується у Вишковському окрузі — не виключено, що йдеться про посаду віцеспікера палати.
Перший тур виборів до Сенату відбудеться 9 і 10 жовтня, другий тур — тижнем пізніше.
Джерело: novinky.cz