28 вересня 2026 року у віці 52 років після тяжкої хвороби померла Петра Вюншова — чеська психологиня, арт-терапевтка та засновниця празького центру Locika, першої в Чехії організації, яка системно допомагає дітям, що пережили домашнє насильство та жорстоке поводження. За роки роботи центр безпосередньо підтримав близько 4600 дітей, а завдяки багаторічним зусиллям Вюншової в Чехії з 1 січня 2026 року законодавчо заборонені тілесні покарання дітей.
Петра Вюншова працювала дитячою терапевткою та арт-терапевткою. З 2001 року вона займалася дітьми, чий розвиток був травмований домашнім насильством, — зустрічалася з ними у притулку для постраждалих від насильства. Саме їхні історії привели її до ідеї заснувати у 2015 році центр Locika у Празі. Від моменту заснування центр безпосередньо допоміг 4600 дітям, які зазнали побоїв і насильства. Але вплив його роботи був значно ширшим: співробітники центру і сама засновниця вели просвітницьку та навчальну роботу для поліції, органів соціально-правового захисту дітей (OSPOD), вчителів і суддів. При центрі також працювало перше в Чехії Дитяче адвокатське бюро, яке супроводжує дітей — жертв насильства — упродовж кримінального процесу, щоб дізнання та допити не травмували їх повторно.
Вюншова не обмежувалася найбільш кричущими випадками, що доходили до суду. Її метою було змінити сам підхід до виховання дітей у чеських родинах і домогтися, щоб биття перестало сприйматися як допустимий виховний метод. Домогтися поправки до цивільного кодексу, яка закріплює неприпустимість фізичних покарань, їй вдавалося довгі роки — насамперед через небажання законодавців, які вважали, що биття дітей належить до приватної сфери родини, куди держава не повинна втручатися. Вона незмінно спокійно пояснювала, що сенс закону не в тому, щоб саджати батьків за ляпас у стані афекту, а в тому, щоб перервати колективну травму, яка десятиліттями передавалася в суспільстві. Зрештою поправку вдалося провести, і з 1 січня 2026 року в Чехії офіційно заборонені тілесні покарання та принизливе поводження з дітьми у вихованні. «По суті, ми домагаємося чогось схожого на те, що вдалося зробити з курінням. Моє покоління ще курило за кавою в офісі. Моїм дорослим дітям це вже здається немислимим», — пояснювала вона в інтерв'ю журналу Heroine.
На роботу Вюншової спиралися й інші чеські психологи, а також батьки-блогери, які просувають шанобливіший і ненасильницький підхід до дітей. Батькам, які зриваються на дітей і не можуть стримуватися, вона радила звертатися безпосередньо до центру Locika або до інших організацій, що пропонують курси управління гнівом і розвитку батьківських навичок. «У Locika ми прагнемо, щоб батько, який вдарив дитину або часто зривається на неї криком, сам усвідомив, що це неправильно, і обрав терапію або зателефонував на лінію підтримки. На ранніх етапах достатньо небагато, щоб запобігти незворотному пошкодженню стосунків із дитиною», — підкреслювала вона.
Останній приблизно рік Вюншова боролася з тяжкою хворобою, але продовжувала залишатися голосом дітей, яким потрібна допомога, — зокрема, говорила про брак фахівців у сфері дитячого психічного здоров'я. Її голос лунав завжди, коли треба було заступитися за найслабших. «Петра була неординарною особистістю, яка принципово вплинула на те, що в Чехії почали відкрито говорити про насильство над дітьми — і, головне, на те, що діти, які його пережили, отримують своєчасну професійну допомогу. Вона залишається в тисячах дитячих історій, яких торкнулася, у людях, яких надихнула, і в змінах, яких домоглася», — написали колеги з центру Locika. Психіатр Петр Пьоте сказав так: «Я не знаю нікого, хто зробив би для захисту вразливих і травмованих дітей у нашій країні — а, мабуть, і в контексті всього ЄС — більше, ніж Петра Вюншова».
Джерело: seznamzpravy.cz