Представники чеського уряду все частіше відкрито говорять про те, що країна стикається з загрозами з боку Росії. Після засідання уряду в понеділок прем'єр-міністр Андрей Бабіш заявив, що Чехія дотримуватиметься статті 5 договору НАТО про колективну оборону — у відповідь на слова словацького прем'єра Роберта Фіцо, який заявив, що не хоче втягування Словаччини у військовий конфлікт «через якусь статтю 5».
Президент Петр Павел, який перебуває у Нью-Йорку на Генасамблеї ООН, назвав будь-які сумніви щодо статті 5 чи членства в НАТО «небезпечними» в поточній ситуації з безпекою. При цьому і Бабіш, і Павел підкреслили, що прямої безпосередньої загрози Чехії наразі немає — однак Москва, за словами президента, може провести масштабнішу гібридну атаку.
Про наростаючу ескалацію в Європі раніше в понеділок говорив і міністр оборони від партії SPD Їржі Зуна, виступаючи на семінарі «Комплексний перегляд кризового, оборонного та пов'язаного з ним законодавства». За його словами, безпекове середовище переживає найдраматичнішу трансформацію за останнє десятиліття — загрози включають класичний військовий сценарій у Європі, гібридний вплив, економічну залежність та порушення постачань критично важливої сировини.
Зуна та міністр внутрішніх справ Любомир Метнар (ANO) два місяці тому отримали завдання підготувати перегляд оборонного та безпекового законодавства — термін встановлено до липня 2026 року. Незважаючи на те, що SPD традиційно виступала проти зростання військових витрат, міністр відкрито похвалив рекордне збільшення фінансування оборони на наступний рік, назвавши це виконанням зобов'язань перед НАТО та інвестицією у власну безпеку.
Начальник генштабу армії Чехії Мірослав Главач заявив, що ймовірність військового нападу на одну з країн НАТО помітно зросла, а так званий «час попередження» різко скоротився. За його словами, ще кілька років тому йшлося про роки, тепер же рахунок йде на тижні або дні.
Експерти зійшлися на тому, що значну частину заходів безпеки необхідно реалізувати ще «в мирний час» — до формального оголошення стану загрози державі чи воєнного стану, оскільки сама стаття 5 НАТО є лише політичною декларацією, а не автоматичним тригером для дій.
Юрист і викладач Ян Кудрна звернув увагу на протиріччя в чинному законодавстві: стан загрози державі формально має передувати воєнному стану, однак за реальної ескалації з боку Росії умови для воєнного стану можуть бути виконані раніше. Колишній начальник генштабу Карел Ржегка, виступаючи на паралельному семінарі депутата від Християнсько-демократичного союзу Яна Бартошека, зазначив, що для запровадження кризових режимів у Чехії потрібна згода обох палат парламенту, який фізично не зможе оперативно зібратися у разі раптової і масштабної кризи.
Обидва семінари — від SPD і від християнських демократів, партій, які рідко збігаються у поглядах, — зійшлися в одному: суспільству та законодавству країни потрібна системна готовність до криз, включно з розвитком волонтерства, кібербезпеки та якісної кризової комунікації між державними структурами.
Джерело: seznamzpravy.cz