Психологиня Лідія Тішлерова, яка пережила Терезін і Освенцим, померла. Про це в п’ятницю повідомило Чеське телебачення. Вона народилася 1 січня 1929 року в Моравській Остраві, в дівоцтві мала прізвище Фолкартова.
«Я відчуваю чужий біль, бо сама через це пройшла. Але не тому, що була в концтаборі. Травма є травмою — концтабір це чи ви зазнали насильства. Джерело не таке важливе, як вплив, який це має на людину», — сказала вона цього року в інтерв’ю для ČT24.
Після нацистської окупації Чехословаччини її батько Зигмунд утік через Польщу до Англії. Родина мала поїхати за ним, але Лідії, її сестрі Рут і матері Алжбеті вдалося перетнути кордон лише до сусідньої Польщі. Почалася Друга світова війна, і в квітні 1940 року їм довелося нелегально повернутися до Остраву.
Мати не могла прогодувати доньок, і обидві сестри мусили поїхати до Праги. Близько півтора року Лідія провела в єврейському сирітському будинку. «Там я якось почала ставати психологинею. До цього було ще далеко, але зернятко там було посіяне», — згадувала вона в інтерв’ю для проєкту Чеського телебачення «Пам’ять сліду». Старша сестра знайшла притулок у празькому домі для єврейської молоді.
У грудні 1941 року сестри знову повернулися до Остраву, а у вересні 1942 року разом із матір’ю отримали повістку на транспорт до Терезіна. «Ми були там із вересня 1942 року до жовтня 1944 року. Я працювала в сільському господарстві, ми вирощували огірки. Коли я достатньо нахилялася, то могла сховати огірок у бюстгальтер і віднести. Їжа була не ситна, але це було краще, ніж манна баланда, яку нам давали двічі на день, і шматок хліба», — розповіла вона.
У жовтні 1944 року мати з доньками потрапила до Освенцима. «Коли ми приїхали до Освенцима, Рут із мамою вже вивантажили, і, на жаль, мама пішла праворуч, а Рут ліворуч. Я потім теж пішла ліворуч. І коли мене побачив Менгеле, він сказав: „Ця сильна, як кінь“», — розповідала вона. Свою матір Тішлерова більше ніколи не бачила.
В Освенцимі вона провела лише три дні, потім її відправили на роботу до табору Едеран неподалік Хемніца. «Для мене це були три найгірші дні в житті. Це неможливо, ви не можете собі уявити», — сказала вона.
Наприкінці війни сестри повернулися до Терезіна, а після визволення дісталися Праги. У серпні 1945 року Лідія полетіла з батьком до Англії, Рут залишилася в Чехословаччині. В Англії вона склала випускні іспити й спочатку працювала некваліфікованою вчителькою в початковій школі. Паралельно закінчила вечірній університет і почала психоаналітичну підготовку в Анни Фрейд. Пізніше вийшла заміж за психіатра й психоаналітика Сало Тішлера.
У 1990-х роках, після Оксамитової революції, визнана психологиня повернулася на батьківщину. Вона допомогла створити в Чехії навчання психотерапевтів для дітей і дорослих.
Гід Around Prague на цю тему: 17 листопада — свято в Чехії: що відзначають, чи працюють магазини та що буде в Празі у 2026 році
Around Prague за матеріалами novinky.cz