Франція на межі: протести, борг і рекордна дохідність облігацій

У Франції зростає напруга: протести проти високих цін і державної бездіяльності переросли в насильство, а дохідність десятирічних французьких облігацій у понеділок зросла до 4,93 відсотка, що є максимумом з липня 2002 року. Інвесторів турбує не завтрашній платіж, а те, що борг найближчими роками вийде з-під контролю.

У суботу близько п’ятої години дня біля мерії Ліможа зібралися кілька сотень молодих людей. Як і сотні тисяч незадоволених в інших містах Франції, вони протестували проти дорожнечі та держави, що не працює, за вищі зарплати й пенсії. Уночі історична будівля мерії 1883 року згоріла. Протестувальники також нападали на поліцейські відділки, грабували магазини й підпалювали автівки. «Ми знаємо цих людей, які в суботу розігнали поліцію та палили установи. Це ультраліві. У суботу держава повністю перестала працювати», — заявив мер Ліможа Гійом Ґерен.

Звідки незадоволення

Нинішні протести виникли не через економію. З середини вересня французькі старшокласники блокують свої ліцеї: бракує вчителів, класи переповнені, розклади важкі, а будівлі не ремонтують. За повідомленнями ЗМІ, після однієї з акцій закритими залишилися понад 400 шкіл. Паралельно в держсекторі тривали страйки проти запланованих скорочень бюджету. Частина лівих, зокрема партія «Нескорена Франція» кандидата в президенти Жан-Люка Меланшона, відкрито підтримала студентів.

Молоді французи протестують проти держави, що не працює, але якій через тяжкий стан фінансів доведеться різко скорочувати витрати. За оцінкою аналітиків банку Citi, дефіцит держфінансів трохи нижчий за 5,5 відсотка ВВП і значною мірою структурний, тобто зберігається навіть за зростання економіки. Первинний дефіцит (без урахування виплат за відсотками) цього року становитиме приблизно 2,8 відсотка ВВП. Проблема схожа на чеську, але Чехія заборгувала набагато менше.

Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард, сама уродженка Франції, заявила, що вирішення проблем другої за величиною економіки Євросоюзу лежить усередині самої країни. «Є специфічні обставини, через які деякі країни страждають дужче, і Франція саме такий випадок. Основне рішення лежить удома, у Франції, і пов’язане з фіскальною політикою», — сказала вона на конференції в Бангкоку, коментуючи розпродаж облігацій по всьому світу.

Що лякає інвесторів

Борг Франції наближається до 120 відсотків ВВП. Він зростає, доки середня ставка за боргом вища за зростання економіки, і тим швидше, чим більший. Аналітики очікують, що середня ставка зростатиме, оскільки з боргу поступово виходять дешеві випуски часів до 2022 року. У базовому сценарії за десятирічної дохідності 4,2 відсотка витрати на обслуговування боргу до кінця десятиліття зростуть до 3,7 відсотка ВВП і з часом наблизяться до 4,8 відсотка. Значна частина податкових надходжень піде на виплати. Швидкого зростання економіки найближчими роками не буде, отже, доведеться жорстко економити, і невдоволення, ймовірно, посилиться.

Розрив дохідності з німецькими облігаціями зріс ще приблизно на десять базисних пунктів до 1,48 відсоткового пункту, це максимум з 2012 року. У березні ця премія становила лише 0,58 пункту. У вівторок ринок трохи заспокоївся, дохідність трималася біля 4,92 відсотка.

Вибори та пошук порятунку

Головним випробуванням стануть президентські вибори 18 квітня й 2 травня наступного року. Новий президент вступить на посаду 14 травня і, як очікується, через глухий кут у парламенті одразу розпустить Національні збори; парламентські вибори відбудуться не пізніше 20 червня. Склад нижньої палати важливіший за вибір президента, адже уряд у Франції формується в парламенті.

Вперше в історії перемогу може здобути представниця крайніх правих Марін Ле Пен, шанси якої близькі до 50 відсотків, а економія до її пріоритетів не входить. Крайньолівий кандидат Жан-Люк Меланшон уже допускав, що Франція перестане платити за боргами. Його шанси такі самі, як на початку року, а схвалення насильства радше зашкодило йому. Усе це відбивається на євро: стратег Société Générale Кіт Джакс зазначив, що спекулянти тримають найбільшу чисту коротку позицію за євро з січня 2016 року. Наближається й рішення агентства Moody's, чий рейтинг Франції на два щаблі вищий, ніж у S&P і Fitch; зниження рейтингу зараз могло б посилити паніку.

Якщо напруга зросте, на порятунок годі сподіватися. Міжнародний валютний фонд теоретично міг би позичити країні близько 50 мільярдів євро на рік, максимум 150 мільярдів, але цього мало: валові випуски боргу 2027 року становитимуть 340 мільярдів. «Наш головний висновок: малоймовірно, що МВФ надасть Франції надійну підтримку ліквідності. Внесок фонду був би в кращому разі маргінальним», — сказав економіст Citi Арно Маре. Європейський механізм стабільності та фонди ЄС забезпечені гарантіями країн-членів і теж замалі. Залишається Європейський центральний банк, але без надійної волі Франції скорочувати дефіцит його втручання приречене, та й інші країни назвали б його монетарним фінансуванням держави.

Мерію Ліможа втрачено, а французькі фінанси ще можна виправити. Але для цього потрібен політичний мандат, якого сьогодні ні в кого немає і який, імовірно, з’явиться не раніше ніж за вісім місяців. До того часу ринки нервуватимуть, а французькі протестувальники вже показали, що терпінням не вирізняються.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz