Як заощаджувати гроші й не відмовляти собі в радощах життя

Заощаджувати без мети так само безглуздо, як витрачати не думаючи: гроші потрібні не самі по собі, а заради безпеки, свободи вибору та життя, в якому є сенс. Розбираємося, як відкладати й водночас отримувати від життя задоволення.

Американське Бюро фінансового захисту споживачів (CFPB) розуміє під фінансовим добробутом не лише вміння оплачувати рахунки та справлятися з несподіваними витратами, а й можливість досягати своїх цілей і радіти життю. Подібно дивляться на фінансове здоров’я й чеські дослідники. Індекс фінансового здоров’я, над яким працюють Česká spořitelna, Соціологічний інститут Академії наук Чехії та портал Evropa v datech, враховує не лише запас грошей, а й борги, витрати на житло, страхування та вміння вести бюджет.

Економістки Каміла Фіалова та Мартіна Мисікова із Соціологічного інституту в дослідженні про фінансове задоволення чеських родин наголошують на важливості збалансованого бюджету: у ньому є місце і для обов’язкових та нерегулярних витрат, і для заощаджень, і для коштів на комфортніше життя. Без запасу витрачати ризиковано, але без місця для радості навіть ідеальний бюджет перетворюється на нескінченне відкладання життя на потім.

Чотири «рахунки» для витрат

Корисно поділити витрати на чотири типи:

• Необхідне: житло, їжа, енергія, здоров’я та інші базові потреби.
• Щедрість: допомога близьким, подарунки, підтримка того, що вам дороге.
• Радощі: ресторани з враженнями, подорожі, культура і все, що «робить день приємнішим».
• Розвиток: курси, музичні інструменти, спортивне спорядження, книжки, час і гроші на проєкти поза роботою.

Після сплати необхідного в кожного залишається різна сума, і шлях до осмислених витрат не в тому, щоб пустити все на розвиток і розваги. Одному потрібна передусім упевненість у завтрашньому дні, інший хоче підтримати родину, у третього є мрія, що потребує вкладень у навички. Осмислені витрати починаються з розуміння, що для вас важливо, і з перевірки, що витрати це справді відображають.

«У всіх нас глибоко вкорінені уявлення про гроші. І коли наше мислення чи поведінка відхиляються від цих внутрішніх правил, ми можемо відчувати провину», — каже психологиня Джоді Кучіз, яка працює в центрі сімейного фінансового планування та комунікації компанії Fidelity. За її словами, почуття провини не означає, що ми вчинили погано: це привід зрозуміти, звідки взялися наші правила і чи служать вони нам досі. Людина, вихована в переконанні, що витрачати на себе егоїстично, може мучитися докорами сумління, навіть якщо витрата їй цілком по кишені.

Враження чи речі

Дослідження психології споживачів неодноразово показують, що враження нерідко приносять сильніше й триваліше задоволення, ніж матеріальні покупки. Вони легше зміцнюють стосунки, стають частиною нашої історії й меншою мірою провокують порівняння з іншими.

Це не обов’язково екзотична відпустка: підійде концерт, вечеря з друзями чи вихідні з дітьми. Радість приходить уже під час планування й очікування. Речі при цьому не марні: гарне взуття, зручний стілець чи швидший комп’ютер здатні покращити повсякденне життя. Різниця — між покупкою, що розв’язує справжню потребу, і речами, які ми беремо заради враження чи миттєвого азарту.

Важливішим за цінник може виявитися те, наскільки витрата відповідає нашій особистості. У дослідженні 2016 року «Гроші купують щастя, коли витрати відповідають нашій особистості» проаналізували понад 76 тисяч записів про банківські операції. Люди, чиї покупки краще збігалися з їхнім характером, повідомляли про більше задоволення життям, причому цей зв’язок був сильнішим, ніж вплив розміру доходів чи загальних витрат.

Купити час і гарний настрій

Особлива категорія — витрати, які щось економлять, наприклад час або сили. У дослідженні 2017 року «Купівля часу підвищує щастя» взяли участь 6271 людина зі США, Канади, Данії та Нідерландів. Ті, хто платив за послуги, що економлять час (наприклад, допомогу з прибиранням чи догляд за дітьми), говорили про більше задоволення життям. Крім того, у працюючих людей після платежу, який заощадив час, настрій був кращим, ніж після купівлі речі.

Комусь має сенс заплатити за прибирання, доставку продуктів чи послугу, що знижує повсякденний стрес. Але делегувати все неприємне за будь-яку ціну не потрібно. Головне — що ми зробимо зі звільненим часом: проведемо його з родиною, відпочинемо, займемося спортом чи улюбленою роботою? Якщо час куплено, але заповнено іншими обов’язками, вигода швидко зникає.

Подібно працює й щедрість. Психологи Елізабет Данн, Лара Акнін і Майкл Нортон у науковій статті 2014 року узагальнили низку досліджень: люди, які витрачають гроші на інших, часто почуваються щасливішими. Цей ефект проявляється в різних країнах і особливо помітний, коли витрата зміцнює стосунки або дає відчуття впливу на щось. Роздавати гроші на шкоду власній фінансовій стабільності при цьому ніхто не закликає: невеликий продуманий подарунок може бути цінніший за черговий предмет, куплений за звичкою.

Як зрозуміти, що витрата виправдана

Перед великою покупкою (не з-поміж необхідного) варто поставити собі кілька простих запитань: чи радітиму я цьому за тиждень? Чи заощадить це час або сили? Чи підтримає це стосунки, інтерес або мету, які мені важливі? І чи можу я собі це дозволити, не ризикуючи резервом, платежами та довгостроковими планами?

Не кожна витрата має бути вкладенням у кращу версію себе: радість сама по собі посідає в житті важливе місце. Але якщо ми раз у раз не можемо сказати, що нам дає та чи інша покупка, це привід замислитися глибше.

Мета особистих фінансів — не накопичити якомога більше і не витратити якомога більше, а не дати грошам із засобу перетворитися на самоціль. Заощадження допомагають упоратися з майбутнім і вільніше ухвалювати рішення, а продумані витрати роблять так, щоб гроші служили й сьогоднішньому життю.

Гід Around Prague по темі: Страхування житла в Чехії: що потрібно наймачеві, а що власнику

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz