Казахстан почав штучно викликати дощі через сильну посуху

З травня цього року Казахстан вперше в Центральній Азії застосовує технологію штучного викликання опадів — «засів хмар», повідомляє агентство AFP. Владою країни цей метод використовується в південному регіоні Туркестан, де вирощують бавовну і який сильно постраждав від посухи та опустелювання.

Технологія полягає у розпиленні з літаків у хмари спеціальних солей — хлориду натрію та хлориду калію, розповів агентству AFP представник Об'єднаних Арабських Еміратів Аднан Яр Мухаммад, чия країна допомагає Казахстану в реалізації проєкту. Під впливом цих речовин краплі в хмарах збільшуються з кількох мікрометрів до кількох міліметрів, стають важчими і випадають у вигляді опадів. При цьому сам метод не створює хмари заново — він лише стимулює вже наявні.

Процес потребує ретельної підготовки: потрібно знайти відповідну хмару (не кожна реагує на стимуляцію) і підвести літак максимально близько до оптимальної точки. За даними різних наукових досліджень, на які посилається AFP, метод у кращому випадку здатен збільшити кількість опадів на 15–20%.

Сусіди Казахстану занепокоєні

За інформацією радіостанції «Свобода», проєкт одразу викликав занепокоєння в сусідніх країнах. Колишній прем'єр-міністр Киргизстану Акилбек Жапаров заявив, що масштабне втручання може порушити й без того крихкий водний цикл регіону. «Киргизька Республіка — одна з провідних країн регіону з формування водних ресурсів. Якщо технології штучного впливу на атмосферу почнуть широко застосовуватися в регіоні, наслідки можуть бути довгостроковими і торкнутися всієї екосистеми Центральної Азії», — наголосив він.

Влада Казахстану ці побоювання відкидає. За даними центру підтримки цифровізації державного управління країни, попри багаторічне використання подібних технологій у різних прикордонних регіонах світу, наукова спільнота досі не надала доказів того, що локальне штучне збільшення опадів в одній країні знижує їхню кількість у сусідніх. Відомство також зазначило, що аналогічні технології планує впровадити Узбекистан, хоча його випробування поки менші за масштабом і географічно обмежені.

Ефективність методу залишається під питанням

Як зазначає AFP, ефект від засіву хмар загалом залишається невизначеним, його наслідки важко виміряти, а масштабне застосування коштує дорого. Всесвітня метеорологічна організація закликала до додаткових наукових досліджень, але водночас виключила будь-яку небезпеку для здоров'я людей та довкілля, визнавши потенційну економічну вигоду методу. За її даними, технологію вже застосовують близько 50 країн світу — для боротьби з посухою, градом і забрудненням повітря.

Булат Єсекін, представник центральноазіатської експертної платформи з управління водними ресурсами, заявив радіостанції «Свобода», що довгострокові наслідки цієї технології вивчені недостатньо. «Сьогодні варто спиратися на наукові рекомендації та вже відомі рішення, а не на гіпотези. Це означає — не ловити воду з хмар, а відновлювати природні водні потоки», — вважає він.

Представник Туркестанської області Казбек Бедебаєв розповів AFP, що минулого року в регіоні не було дощів вісім місяців поспіль. За його словами, засів хмар не вирішить усіх проблем — як і раніше необхідні крапельне зрошення та ремонт іригаційних систем і каналів, які потерпають від постійних витоків через застарілу радянську інфраструктуру.

Джерело: seznamzpravy.cz