В американському штаті Теннессі 30 вересня не вдалося привести до виконання смертний вирок 50-річній Крісті Гейл Пайк: жінка мала стати першою за два століття стратою в штаті, але вижила після двох послідовних доз смертельної ін’єкції. Пайк відбувала строк за вбивство однокласниці у січні 1995 року, коли їй було 18 років.
Директорка Інформаційного центру зі смертної кари (DPIC) Робін Мегер назвала випадок безпрецедентним: «Це найгірший випадок, який ми бачили, він не схожий на жодну іншу провалену страту сучасності. Йому немає аналогів». За даними DPIC, з 1976 року спробу страти пережили семеро людей, але щоразу через те, що команді не вдавалося ввести катетер у вену, і препарат узагалі не вводився. Пайк — перша засуджена, яка вижила вже після введення препарату.
З погляду методу страта Пайк мала пройти за цілком звичним протоколом: єдиного федерального стандарту для страт у США не існує, метод визначає законодавчі збори кожного штату, а деталі процедури — тюремна адміністрація, часто тримаючи частину відомостей у секреті. Смертну кару зберігають 27 штатів, а також федеральний уряд і армія; у чотирьох із цих штатів діє мораторій, запроваджений губернатором. Управління з контролю за продуктами та ліками (FDA) не оцінює препарати для страт — за даними міністерства юстиції США, у нього просто немає на це повноважень. Восьма поправка до Конституції США забороняє «жорстокі й незвичні покарання», але Верховний суд країни досі не визнав неконституційним жоден зі способів страти.
При цьому з 1976 року у США явно переважає один метод: смертельною ін’єкцією стратили 1492 людини, електричним струмом — 163, газом — 19 (з них вісім — азотом), розстрілом — шість, через повішення — троє (дані DPIC). На ін’єкцію припадає майже дев’ять страт із десяти, і всі 29 страт, проведених у США з початку року по кінець вересня, виконали саме так.
Під загальною назвою «смертельна ін’єкція» на практиці приховуються три різні протоколи. У Флориді (16 страт) використовують три препарати, перший з яких — анестетик етомідат. Оклахома та Алабама (п’ять страт) поєднують седативний засіб мідазолам із двома іншими речовинами. Решта вісім страт у Техасі, Аризоні та Теннессі пройшли з використанням одного-єдиного препарату — пентобарбіталу: Техас застосовує його з 2012 року, Теннессі — з грудня 2024-го.
Збої під час страт — не рідкість: професор Амхерст-коледжу Остін Сарат вивчив страти у США з 1890 по 2010 рік і підрахував, що близько семи відсотків страт смертельною ін’єкцією були в якомусь сенсі «провалені» — більше, ніж за будь-якого іншого методу (методику Сарата деякі вчені критикують, тож цифру варто вважати орієнтовною). У Теннессі, який відновив страти у травні 2025 року, проблеми фіксувалися у трьох із шести спроб — тобто навіть за такий короткий термін.
Перший «рецепт» смертельної ін’єкції з’явився в Оклахомі 1977 року — через рік після того, як Верховний суд США, після чотирирічної паузи, знову дозволив виносити смертні вироки. Депутат місцевого парламенту Білл Вайзман шукав дешевшу і менш болісну альтернативу електричному стільцю: кожен новий спосіб страти в американській історії подавали як гуманніший за попередній — саме тому Нью-Йорк у 1890 році замінив зашморг електричним стільцем, а Невада у 1924 році «з гуманних міркувань» запровадила газову камеру.
Медична асоціація Оклахоми відмовилася допомагати з етичних причин, і рецепт для закону продиктував судовий медик Джей Чепмен. Склад включав три компоненти: барбітурат тіопентал, який занурює в сон, міорелаксант, що паралізує м’язи (зокрема дихальні), і хлорид калію, який зупиняє серце. Сам Чепмен пізніше зізнавався організації Human Rights Watch: «Я не проводив жодних досліджень. Я просто знав із власного досвіду роботи з анестезією, що потрібно». Уперше метод застосували в Техасі 1982 року, а інші штати перейняли його без окремої медичної експертизи.
Склад ін’єкції з роками змінювався. У 2011 році зник із доступу тіопентал — єдиний американський виробник, компанія Hospira, припинила його випуск. Штати перейшли на пентобарбітал — барбітурат, який у звичайній медицині сьогодні майже не використовують, а ветеринари застосовують для умертвіння тварин; у високих дозах він сам пригнічує роботу мозку аж до зупинки дихання, тож інші препарати не потрібні.
Але й з пентобарбіталом виникли проблеми з постачанням. Данська компанія Lundbeck, яка продавала його в США під назвою Nembutal, заблокувала постачання до в’язниць, а Євросоюз зобов’язав експортерів таких речовин отримувати ліцензії, які не допускають їх використання для страт. Тепер штати закуповують пентобарбітал в аптеках, що виготовляють ліки на замовлення, або з інших непрозорих джерел — і тримають постачальників у секреті. На практиці про препарат, який отримує засуджений, часто не знає навіть суд.
Там, де це все ж можна перевірити, виявляються проблеми: у доповіді федерального міністерства юстиції від січня 2025 року нарахували 88 аптек, що виготовляли ін’єкційний пентобарбітал. FDA жодного разу не перевіряло 31 з них, а у 55 з 57 перевірених інспектори знайшли «серйозні невідповідності умовам». Подробиці розкриває позов двох техаських в’язнів, поданий у серпні цього року: за їхніми словами, тюремна адміністрація Техасу готує пентобарбітал із діючої речовини, купленої у 2016 році й пошкодженої пожежею у в’язниці Гантсвілла у 2023 році, а готові флакони зберігає за кімнатної температури — хоча фармакопейні правила в такому разі дають їм термін придатності не більш як 24 години. Апеляційний суд у кримінальних справах Техасу не дозволив призупинити страти через цей позов, і одного з позивачів штат стратив у вересні. У Теннессі подібні дані взагалі не публікують: суддя в Ноксвіллі у грудні минулого року розпорядився розкрити терміни придатності та результати перевірок запасів препарату, але закон все одно захищає особи постачальників, а чиновники у травні цього року відмовилися повідомити, чи не минув термін придатності їхнього пентобарбіталу.
Чи вплинуло щось із цього на страту Пайк, поки невідомо — офіційного пояснення немає. За словами свідків, невдовзі після введення препарату жінка поскаржилася на печіння в руці й запитала, чи це нормально, а потім впала у загальмований стан і голосно хрипіла; завіса в камеру страти більшу частину часу залишалася засунутою. Тюремна адміністрація стверджує, що персонал виконав «кожен крок» протоколу і що препарат «завжди був ефективним», захист же говорить про труднощі з доступом до вен, їх розрив і «деградований пентобарбітал».
Франтішек Душка, керівник клініки анестезіології та реаніматології празької університетської лікарні на Виноградах, припустив, що може йтися про так звану паравазацію: препарат міг потрапити не у вену, а в навколишні тканини, звідки він всмоктується повільно і не досягає у крові смертельної концентрації — печіння в руці цьому відповідає. Подібний механізм підтвердило розслідування в Оклахомі 2014 року, коли катетер засудженого Клейтона Локетта було введено неправильно, і препарати потрапляли в тканини, а не у вену. У випадку Пайк це поки лише гіпотеза; зі слів захисту про «два шприци» не зовсім зрозуміло, чи отримала вона лише приписану дозу, чи ще й запасний комплект, який протокол зобов’язує тримати напоготові. Про саму речовину відомо мало: закон Теннессі приховує всіх, хто причетний до її отримання, а протокол не уточнює, чи йдеться про промислово вироблений, чи виготовлений на замовлення пентобарбітал.
Оскільки препарати дедалі важче дістати, а довкола гуманності ін’єкцій тривають судові суперечки, останніми роками штати повертають у закони і давніші способи страти.
Розстріл із липня 2026 року став основним методом в Айдахо, його також допускають ще чотири штати. Південна Кароліна у 2025 році розстріляла трьох чоловіків, які самі обрали цей спосіб: за тамтешнім протоколом засуджений сидить прив’язаним до стільця, а троє добровольців із тюремної служби стріляють з відстані близько 4,5 метра в ціль над серцем. Якщо в одних випадках лікар фіксував смерть приблизно через хвилину після пострілів, то під час страти Мікала Махді розтин показав, що постріли не влучили в серце, і експерт захисту оцінив, що він залишався при свідомості від 30 до 60 секунд — хоча Верховний суд Південної Кароліни схвалив метод, виходячи з того, що смерть настає за 10–15 секунд.
Азотом стратять в Алабамі з січня 2024 року і в Луїзіані з 2025 року: засудженому надягають на обличчя маску, через яку подають чистий азот, і тіло перестає отримувати кисень. Наскільки швидко при цьому втрачається свідомість — спірне питання: свідки страти Кеннета Сміта, першого стратою цим способом, розповідали, що він кілька хвилин тремтів і метався. Таким способом провели вже вісім страт — сім в Алабамі й одну в Луїзіані. У червні 2026 року федеральна суддя Емілі Маркс заборонила Алабамі стратити азотом Джеффрі Лі через «істотний ризик тяжкої шкоди»; Верховний суд США залишив заборону чинною, і у вересні Алабама стратила Лі ін’єкцією.
Електричний стілець дозволений у дев’яти штатах, останнім його у 2020 році використав Теннессі: обрати його замість ін’єкції може той, хто вчинив злочин до 1999 року. Пайк підпадає під цю умову, але невідомо, чи розглядала вона такий варіант.
У випадку Пайк — якщо не станеться чогось непередбачуваного, наприклад тяжкого ураження мозку через невдалу спробу, — питання про повторну страту в найближчому майбутньому, судячи з усього, стане актуальним: після невдалих спроб штати зазвичай призупиняють страти, розслідують інцидент і потім приводять вирок у виконання повторно.
У 1946 році в Луїзіані 17-річний Віллі Франсіс вижив через неправильно підключений електричний стілець. Рік по тому Верховний суд США п’ятьма голосами проти чотирьох вирішив, що повторна спроба не є жорстоким покаранням, оскільки перша не вдалася випадково: Франсіса стратили у травні 1947 року.
Оклахома призупиняла страти після плутанини з одним із препаратів 2015 року і відновила їх у 2021-му. Алабама після серії невдач у 2022 році влаштувала внутрішню перевірку і повернулася до страт через вісім місяців. Теннессі після скасованої страти у 2022 році замовило незалежний звіт, переписало протокол під пентобарбітал і відновило страти у травні 2025 року. Виняток — Огайо, яке не стратить з 2018 року.
Законодавці зазвичай реагують, додаючи нові методи і секретність: Айдахо після невдалої страти Томаса Кріча у 2024 році зробило розстріл основним методом, а Південна Кароліна у 2023 році ухвалила закон, що приховує постачальників препаратів. Губернатор Теннессі Лі заявив після середи, що мешканці штату очікують, що вирок буде виконано «не лише законно й конституційно, а й ефективно», і що призначене ним розслідування має знайти помилку у використаній процедурі; про смертну кару як таку в заяві не йдеться.
Джерело: seznamzpravy.cz