У місті Мельник у Середньочеському краї працюють азильний будинок, нічліжка та низькопороговий денний центр, які допомагають людям, що опинилися в кризовій ситуації без житла. За словами керівниці соціальної служби Вероніки Мандінцової, на місця в притулку існує черга, а працівники дедалі частіше фіксують нову тенденцію: до нічліжки приходить дедалі більше літніх людей і жінок без даху над головою, тоді як раніше клієнтами були переважно молоді люди.
Азильний будинок розрахований на 12 родин, кожні три з них ділять одну кухню, є й окрема двомісна кімната для самотніх клієнтів, які потребують підтримки соцпрацівника. Родини живуть тут, як правило, не довше року — це тимчасова послуга, мета якої стабілізувати ситуацію та підготувати людей до повернення до звичайного житла. Соцпрацівники допомагають знайти педіатра, роботу, житло чи консультацію щодо боргів, а для дітей організовано так звану «школку» — заняття, що допомагають упоратися зі шкільною програмою.
Проживання не безкоштовне: за чинним прейскурантом дорослий член родини платить 145 крон на добу, дитина — 90 крон, підсумкова сума залежить від кількості членів родини. За словами Мандінцової, частину клієнтів становлять представники ромської меншини, і навіть родини зі стабільною роботою та доходом під час пошуку оренди нерідко стикаються з відмовами.
Як пояснив прес-секретар міста Ян Денемарек Новачек, підтримуване житло вже багато років є частиною житлової політики Мельника: звичайні муніципальні квартири виділяються за рекомендацією ключового соцпрацівника, а після заселення клієнт активно співпрацює зі службою соцактивізації, щоб набути навичок повністю самостійного життя.
За спостереженнями Мандінцової, у Мельнику зростає кількість людей, яким не по кишені звичайне житло, — дедалі частіше це люди передпенсійного віку або ті, хто вже вийшов на пенсію. Нічліжка при притулку складається з кімнати на вісім чоловіків і кімнати на шість жінок, ночівля коштує 50 крон. «Раніше до нас приходило більше молодих людей. Сьогодні тут часто трапляються люди похилого віку або майже похилого. Зростає й кількість безхатніх жінок», — розповіла керівниця служби.
Серед причин — низькі доходи, недоступне житло та розпад родинних зв'язків. «Раніше частіше траплялося так, що про старіючих батьків дбала родина, сьогодні це не завжди можливо», — зазначила Мандінцова. Не всі клієнти роками перебували у складній ситуації: у когось розпалася родина, і людина втратила житло, в інших через трудову біографію — низькі відрахування, короткий страховий стаж, роботу за договорами чи за кордоном — виявилася вкрай низька пенсія.
Безкоштовний низькопороговий денний центр у Мельнику пропонує людям без даху над головою спільну кімнату, кухню, душ і пральну машину; діє нульова толерантність до алкоголю та інших психоактивних речовин. Соцпрацівник допомагає з пошуком роботи, лікаря, розбором боргів, а за бажанням клієнта — відновити контакт із родиною чи отримати лікування від залежності. Сюди приходять і люди, які живуть у непридатних умовах — наприклад, у гаражах через складне фінансове становище, — щоб помитися та випрати речі.
За словами співробітників соцслужб, перехід на єдину «супердотацію» замість колишньої системи допомог приніс клієнтам здебільшого труднощі: люди стали отримувати менше грошей, а виплати затримуються. Нова система вимагає інших документів, а частина заявників отримують нижчу підсумкову допомогу. Раніше заяви обробляли співробітники місцевого управління, які знали ситуацію в конкретному місті — доступність житла, організації-партнери та інші можливості допомоги.
Крім того, супердотація скасувала можливість, за якої біржа праці переказувала гроші на житло безпосередньо орендодавцю як «особливому отримувачу» — тепер допомога завжди йде клієнту. «Не завжди йому вдається розпорядитися грошима так, щоб із загальної суми залишилося достатньо на оплату оренди», — зазначила координаторка однієї із соціальних служб Люція Кергайнова. Схожі труднощі з оплатою проживання в притулку фіксує і Мандінцова: іноді доводиться домовлятися про розстрочку платежів, щоб не погіршувати становище клієнтів.
Директор однієї із соціальних організацій назвав заяви авторів реформи про боротьбу з торгівлею бідністю необґрунтованими: на його думку, нові правила радше полегшують становище недобросовісних орендодавців, роблячи їхніх потенційних жертв ще вразливішими, оскільки людині без альтернативи тепер доводиться оплачувати все самій без підтримки держави.
Читайте також: Шахраї під час оренди квартири в Празі: як розпізнати обман
Джерело: denik.cz