У Празі муніципальний поліцейський вдарив кулаком в обличчя підприємницю Зденку Земанову, яка п'ятнадцять років майже щовечора годувала лебедів біля Влтави. Інцидент стався увечері 6 лютого 2025 року на Смиховській набережній: жінці зламали зуб і надягнули наручники, а кримінальне переслідування охоронця розпочалося лише через рік, у березні 2026 року.
Земанова, власниця підприємства у сфері громадського харчування, щовечора на заході сонця приїжджала до Влтави і привозила їжу для водоплавних птахів у зеленому контейнері — влітку траву, взимку гранули, хліб або овочі. Усе почалося п'ятнадцять років тому з двох врятованих пташенят, а згодом узимку на березі на неї чекали вже від двохсот до трьохсот лебедів. Птахи впізнавали її машину і свист, а пражани прозвали жінку «лебединою мамою». «У цей момент ви не дивитеся телевізор, не ходите в театр, не ходите на концерти — взагалі нікуди. І дбаєте лише про них», — розповідала Земанова про те, як догляд за птахами поступово почав займати значну частину її життя.
Коли зграя лебедів перемістилася від залізничного мосту до Смиховської набережної, у жінки почалися конфлікти з людьми із сусіднього веслувального клубу, які неодноразово викликали до неї муніципальну поліцію. Однак до 6 лютого 2025 року всі перевірки закінчувалися без серйозних інцидентів.
Того вечора, у темряві й морозі, невдовзі після дев'ятої вечора, за спиною Земанової на набережній зупинився автомобіль муніципальної поліції. Охоронці увімкнули сирену, лебеді розлетілися, а між жінкою й одним з охоронців зчинилася суперечка — він зажадав від неї документи. Земанова спершу продиктувала дані, а коли їх не вдалося перевірити, вирішила піти по документи до машини.
За її словами, коли вона взяла контейнер, щоб піти, охоронець підскочив до неї, вирвав контейнер з рук і кинув його на землю. На запитання жінки, навіщо він це робить, пролунав удар: «Я отримала величезний удар в обличчя. Кулаком», — згадує Земанова. Вона опинилася на землі, без окулярів, з руками, скутими за спиною, обличчям у бруді, а другий охоронець, за її словами, лише спостерігав за тим, що відбувається. Охоронці викликали поліцію Чехії й повідомили, що напад скоєно на них самих.
Вже на місці Земанова зрозуміла, що в неї зламаний передній зуб. «Дивіться, у мене бракує зуба», — сказала вона одному з поліцейських, які приїхали, на що почула у відповідь: «Але це не моя проблема». Того ж вечора жінка написала празькому меру Богуславу Свободі про напад охоронців, пройшла медичний огляд і звернулася до адвокатки Міхаели Добровічової.
Адвокатка зібрала фотографії травм і медичні висновки, замовила експертизу достовірності показань своєї клієнтки й подала заяву до поліції — тим більше що інцидент стався просто перед автомобілем муніципальної поліції, обладнаним камерою. Вона розраховувала, що у разі ексцесу конкретного охоронця система швидко проведе розслідування і зробить висновки. Цього не сталося.
Справа розкололася на дві частини. Дії державних поліцейських, які приїхали на місце, двічі відкладала Генеральна інспекція силових відомств, і двічі після скарг справу повертала їй вища прокуратура. Самі ж дії муніципальних охоронців спочатку прокурор розцінив лише як адміністративне правопорушення, однак міська прокуратура дійшла висновку, що закрити справу так не можна, і через затягування забрала її у попереднього прокурора. При цьому власна інспекція празької муніципальної поліції вже за тиждень після інциденту дійшла обґрунтованої підозри, що охоронець міг вчинити злочин, і передала справу поліції Чехії. Кримінальне переслідування охоронця поліція розпочала лише в березні 2026 року — більш ніж через рік після події.
Менш ніж через три місяці після нападу на набережній біля Влтави почало відбуватися щось дивне: лебеді почали зникати з місць, де раніше збиралися десятки птахів. Як це може бути пов'язано з історією «лебединої мами», зараз з'ясовує журналістське розслідування, яке й розкрило громадськості подробиці інциденту на Смиховській набережній.
Джерело: seznamzpravy.cz