Чеська оборонна промисловість продовжує стрімко зростати: минулого року вітчизняні виробники та торговці зброєю експортували озброєння, боєприпаси та іншу військову продукцію на суму понад 115 мільярдів крон, повідомляє Міністерство промисловості і торгівлі Чехії. Це на п'яту частину більше, ніж роком раніше, а експорт становить близько 90% усієї внутрішньої оружейної продукції країни.
За словами президента Асоціації оборонної та безпекової промисловості Їржі Гінека, основним отримувачем чеської зброї залишається Україна — прямо туди йде близько половини експорту, ще близько 20% постачається опосередковано. Дві третини експортованої військової продукції становлять крупнокаліберні боєприпаси.
Точно оцінити частку оборонної промисловості у ВВП Чехії непросто. За вузькою методикою Чеського статистичного управління, яка враховує лише виробництво зброї, боєприпасів та військової броньованої техніки, ця частка у 2024 році становила 0,45% — проти 0,11% у 2014 році та 0,12% у 2019-му. Однак така статистика не включає виробництво військових літаків, електроніки, оптики, засобів зв'язку та військового ПЗ.
Міністерство промисловості з посиланням на експертів оцінює реальну частку оборонного сектору приблизно в 1% ВВП. До подібних цифр дійшли й аналітики компанії EY: за їхніми даними за 2023 рік, галузь згенерувала виторг у 3 мільярди євро, що також відповідає 1% ВВП країни. Галузева секція Господарської палати й зовсім оцінює частку в 2–3% ВВП, хоча такі розрахунки ускладнюються тим, що частину боєприпасів чеські компанії не виробляють самі, а закуповують за кордоном і лише доопрацьовують всередині країни.
Попри бурхливе зростання, оборонна галузь поки далека від масштабів автомобільної промисловості, частка якої у ВВП Чехії у 2025 році сягнула майже 10%, за даними асоціації AutoSAP. На тлі переходу на електромобілі — з меншою кількістю деталей — виторг чеських постачальників автокомпонентів минулого року знизився на 0,6%, до майже 600 мільярдів крон.
Через це частина підприємств, які раніше працювали в ланцюгах постачання для автоконцернів, намагається переорієнтуватися на оборонні замовлення. Однак перехід дається нелегко: виробництво для оборонної галузі значно більш роздроблене й дрібносерійне, а для багатьох виробів потрібна спеціальна сертифікація. «Для одних компаній це має сенс, для інших — уже ні. Багато залежить від того, які в них технології», — зазначає Їржі Гінек.
Великі оборонні компанії вкладають у дослідження та розробки сотні мільйонів і мільярди крон щороку. Найбільша чеська оборонна група Czechoslovak Group спрямовує на ці цілі близько 2% річного виторгу — за останні три роки це понад 250 мільйонів євро. Виробник стрілецької зброї та боєприпасів Colt CZ Group минулого року витратив на розробки 404 мільйони крон, тобто близько 1,8% виторгу.
Дрібні компанії на державну підтримку майже не можуть розраховувати. Чехія так і не виконала неформальне зобов'язання європейських країн спрямовувати на оборонні дослідження 2% від загальних витрат на оборону. Цього року держава виділить на ці цілі менше 458 мільйонів крон — близько 0,3% оборонного бюджету, тоді як середній показник по Євросоюзу, за даними Європейського оборонного агентства, становить близько 4%.
«Це довгостроково втрачена стратегія держави. Компанії вирішують питання інновацій або комерційно, за запитом ринку, або за допомогою державної підтримки, яка є вкрай мізерною», — вважає директор Асоціації прикладних досліджень у сфері ІТ Ярослав Ганзал. Міністерство промисловості при цьому обіцяє, що державні витрати на оборонні розробки поступово зростатимуть.
Джерело: seznamzpravy.cz