Колишній прем'єр-міністр Бельгії та очільник програми розвитку ООН Александер Де Кроо під час візиту в Україну заявив, що країна «бореться з часом», намагаючись відновити пошкоджену енергетичну інфраструктуру до настання холодів.
За його словами, майбутня зима стане для України найважчою з початку повномасштабної війни, а країна входить у неї «з дуже слабкої позиції». В ООН стурбовані тим, як холоди можуть позначитися на житті українців, повідомив Де Кроо британському виданню BBC.
Де Кроо звинуватив Росію, яка вторглася в Україну у лютому 2022 року і відтоді веде проти неї війну, у систематичних ударах саме по районах розташування енергетичної інфраструктури. «Це заправні станції, торгові та комерційні центри, але передусім — енергетична інфраструктура, електромережі та подібні об'єкти. Цьому немає жодного виправдання», — заявив Де Кроо, який обіймає посаду третього за старшинством представника ООН.
За його оцінкою, ситуація може призвести до «найгіршого з можливих сценаріїв»: у людей виникнуть проблеми із забезпеченням енергією для опалення, а також може порушитися робота систем водопостачання та каналізації. Взимку температура в Україні може опускатися нижче мінус двадцяти градусів Цельсія.
Де Кроо очолює програму розвитку ООН, яка допомагає Україні відновлювати частину енергетичної інфраструктури, що постраждала від російських ударів минулої зими. Організація також допомагає країні готуватися до майбутнього зимового сезону і будує стійкіші та децентралізовані енергооб'єкти, менш вразливі до атак.
За його словами, завершення цієї складної та небезпечної роботи — «практично нездійсненне завдання». «Ці об'єкти ремонтують в умовах постійних повітряних тривог. І люди знають, що працюють на місці, яке є ціллю для ударів, — пояснив він. — Ви намагаєтеся лагодити, але частину дня працювати неможливо, бо це просто занадто небезпечно».
Останніми місяцями обидві сторони конфлікту посилили взаємні повітряні удари. При цьому і Москва, і Київ заперечують, що навмисно б'ють по цивільній інфраструктурі.
Під час нещодавніх атак, спрямованих переважно на українську столицю, Росія почала застосовувати швидші безпілотники з реактивним двигуном, які важче збити. Більшість таких ударів була спрямована проти української інфраструктури — підприємств, складів, заводів, заправних станцій та енергомереж.
Україна, своєю чергою, продовжує завдавати ударів углиб російської території, передусім по газових, нафтових та розподільчих об'єктах. Обидві сторони конфлікту заперечують удари по мирному населенню.
Джерело: seznamzpravy.cz