Північна Корея, спираючись на Росію, посилила нападки на Японію

З початку липня державні ЗМІ КНДР опублікували понад десяток різких заяв щодо Японії, звинувачуючи Токіо в розпалюванні «неомілітаристського безумства» та підготовці до «агресивної війни». На думку аналітиків, опитаних гонконгським виданням South China Morning Post, впевненості Пхеньяну надають дедалі тісніші зв'язки з Москвою.

Державне агентство КЦНА розкритикувало церемонії пам'яті близько 2,5 мільйона загиблих у війнах японців у токійському храмі Ясукуні, де вшановують, зокрема, засуджених військових злочинців. Жест прем'єр-міністерки Японії Санае Такаїчі, яка надіслала ритуальний дар до святилища й уклонилася в його бік, агентство назвало доказом прагнення Токіо розпалити настрої на підтримку «нової агресії».

Звинувачення в підготовці «агресивної війни» з'явилися невдовзі після того, як японське міністерство оборони представило рекордний оборонний бюджет — 8,9 трильйона єн, або близько 1,2 трильйона крон. У Пхеньяні назвали це «небезпечним кроком, що несе нові заворушення в регіон і світ». Токіо з 2022 року, після ухвалення нової стратегії безпеки, наростило військові витрати і планує до 2027 року довести їх до рівня близько 2% ВВП, водночас розвиваючи можливості для ударів на велику відстань.

Опора на Москву

За даними міністерства оборони Південної Кореї, КНДР поставила Росії понад 15 мільйонів одиниць артилерійських боєприпасів. Бойовий досвід північнокорейських військових та російська технічна допомога, за деякими оцінками, дозволили підвищити точність північнокорейських ракет.

«Для Північної Кореї зараз явно сприятливий час: після довгих років ізоляції їй вдалося налагодити тісніші стосунки з Росією», — заявив виданню South China Morning Post професор міжнародних відносин Temple University Джеймс Браун.

Водночас зростає напруженість між Москвою і Токіо: цього місяця Росія проводить ракетні навчання в районі Курильських островів, частину яких Японія оскаржує в Росії з кінця Другої світової війни. До 15 серпня — річниці закінчення японського колоніального панування над Кореєю — Володимир Путін і Кім Чен Ин обмінялися посланнями, у яких згадували спільну боротьбу проти Японії. Через кілька днів КНДР виступила з осудом візитів до храму Ясукуні.

Південнокорейська влада попереджає, що Пхеньян, ймовірно, готується направити додаткові війська на підтримку російської військової операції в Україні. Путін, як очікується, з 1 вересня відвідає Владивосток на щорічному Східному економічному форумі, у якому Кім Чен Ин уже брав участь у 2023 році. На думку професора історії та міжнародних відносин сеульського університету Кукмін Андрія Ланькова, символічною могла би стати зустріч лідерів біля нового автомобільного мосту через річку Тумангàн — ще одного символу співпраці КНДР і Росії.

Блок проти Японії?

Пхеньян намагається представити геополітику в Азійсько-Тихоокеанському регіоні як протистояння двох блоків, що нагадує розкол часів холодної війни між НАТО і Варшавським договором. Північна Корея поглиблює військові й економічні зв'язки з Росією, стосунки Пекіна з Токіо залишаються напруженими, а Японія у відповідь посилює оборону та співпрацю зі США і Південною Кореєю.

«Для режиму важливо мати «злого ворога», на якого можна нарікати, і Японія задовольняє цю потребу», — зазначив Ланьков. За його словами, реальний тристоронній союз Росії, Китаю та Північної Кореї малоймовірний, хоча риторика Пхеньяна стає дедалі звичнішим явищем.

Невирішене питання викрадених

Контрастує з цією риторикою те, що ще наприкінці травня сама Японія намагалася посадити КНДР за стіл переговорів щодо питання викрадених японських громадян. Влада Японії офіційно визнає викрадення агентами КНДР 17 громадян у 1970-80-х роках. П'ятеро з них повернулися у 2002 році після зустрічі тодішнього прем'єра Дзюн'їтіро Коїдзумі з північнокорейським лідером Кім Чен Іром у Пхеньяні — це був перший саміт між країнами, які досі не мають офіційних дипломатичних відносин. З 2004 року нових зустрічей на найвищому рівні не проводили.

Символом проблеми стала Меґумі Йокота, яка зникла в 1977 році у 13-річному віці, ідучи додому зі школи. Її мати, якій нині 90 років, досі бореться за повернення дочки. Прем'єрка Такаїчі ще наприкінці травня закликала Кім Чен Ина зробити спільний «сміливий крок» заради жителів обох країн.

Джерело: seznamzpravy.cz