ANO обіцяє прибрати наркотики й безхатьків із центру Праги

Лідер партії ANO Андрей Бабіш під час візиту до центру Праги назвав тамтешню ситуацію «ганьбою міста»: за його словами, жебраки, наркомани та безхатьки — це проблема, яку нинішнє керівництво столиці не розв’язує, хоча займатися нею мають мерія разом з урядом. Схожу тему Бабіш порушував ще перед виборами 2014 року, після яких переміг ANO, а мером Праги стала Адріана Крнячова.

На запитання, що б він зробив із безхатьками в Празі зараз, Бабіш відповів, що хоче їх «зібрати», переконати переїхати до житла з харчуванням і водночас вимагати, щоб вони «працювали». Празький лідер ANO Ян Гушбауер натомість обіцяє «кінець наркотикам на вулицях»: його план передбачає нульову толерантність до вживання наркотиків у громадських місцях, але разом із цим — розширення профільних служб, спільні команди муніципальної поліції та соціальних працівників, достатню кількість місць у нічлігівках і програми зайнятості для безхатьків. Просте виштовхування людей із проблемних місць, за його словами, не є рішенням. Питання в тому, чого місто може реально досягти такими заходами.

Обмежити — так, прибрати — ні

«Обмежити відкриту наркосцену й залучити людей, які вживають наркотики, до контакту зі службами допомоги — гарна мета», — вважає адиктолог Віктор Мравчик. За його словами, окремі заходи самі по собі не працюють: потрібна одночасна співпраця муніципалітету, поліції, соціальних та адиктологічних служб, а також робота з громадським простором.

Тиск на наркосцену в конкретному місці, за словами Мравчика, може призвести лише до її переїзду в інший район — це так званий «ефект повітряної кульки». «Односторонній тиск на вулиці сам по собі не допоможе. Без додаткових служб і заходів проблема просто переміститься в інше місце», — пояснив він.

Схожої думки дотримується й Чеська асоціація стріт-ворку: за словами її представника Яна Лоужинського, очікувати, що місто здатне повністю прибрати безхатьків чи залежних людей із громадського простору, «нереалістично». Поліція може діяти проти протиправних вчинків, але сама присутність безхатька на вулиці не є підставою для його видалення.

Оломоуц: цифри знизилися, скарги залишилися

Межі можливостей міської політики на практиці показують і самі політики ANO, які вже стикаються з цією проблемою. Оломоуц із 2018 року й до кінця минулого року очолював Мирослав Жбанек (ANO), посаду якого потім обійняла його колега по партії Мирослава Ференцова.

Місто поєднує роботу поліції, соціального відділу та неприбуткових організацій. Частіші перевірки дали результат за окремими показниками: за перші сім місяців 2024 року муніципальна поліція зафіксувала 547 випадків незаконного табору просто неба, а роком пізніше — уже 204. Водночас скарги на безлад і проблемну поведінку не припинилися.

«Позбутися їх неможливо, бо якщо людина не вчиняє прямого правопорушення, у нас немає інструментів, щоб витіснити її з міста», — визнавав ще 2024 року сам Жбанек. Директор оломоуцької «Карітас» Ян Бука вважає, що не допомогло б і переміщення соціальних служб на околицю: безхатьки природно збираються там, де найбільше людей і де можна отримати їжу, гроші чи випадкову роботу. «Уявлення, що якщо благодійна організація працюватиме десь на околиці, усі безхатьки переїдуть слідом за нею з центру, — безглузде», — зазначив він.

Усті-над-Лабем і Пльзень: схожа картина

Тривалий досвід керування містом ANO має й в Усті-над-Лабем, де партія отримала посаду мера ще за підсумками виборів 2014 року. З 2018 року містом безперервно керує Петр Недведицький.

Усті також не робить ставку на один інструмент: окрім поліцейського контролю, там діяв проєкт Housing First, місто підтримує адиктологічні служби, а також програму, в межах якої безхатьки прибирають громадські простори за талони на їжу.

Попри це, проблеми в громадських місцях зберігаються і з’являються в нових частинах міста: останніми місяцями споживачі наркотиків почали переміщатися, зокрема, до Центрального парку на Северні Терасі, де через це частіше доводиться втручатися муніципальній поліції.

Схожим шляхом іде й Пльзень, яку з 2022 року очолює Роман Заржицький: місто одночасно посилює муніципальну поліцію та розширює послуги для безхатьків. У 2023 році там відкрився притулок Patronus на 26 місць, а також зросла місткість нічлігівки та низькопорогового денного центру. Сам Заржицький водночас добивається зміни загальночеських правил, які дали б містам більше можливостей у разі повторних порушень громадського порядку.

Єдиного показника успіху не існує

Оцінювати ефективність таких заходів однією цифрою не можна, наголошує Мравчик: кількість наркозлочинів, клієнтів контактних центрів чи виданих шприцових наборів слід розглядати лише в сукупності. «Немає одного показника, однієї цифри, яка сама по собі була б про щось переконливо промовистою», — зазначив він.

Досвід міст, якими керують політики ANO, показує: поєднання поліцейських, соціальних та інших заходів здатне обмежити окремі конкретні проблеми в громадському просторі, але далеко не всі з них зникають повністю. Межа, на думку опитаних експертів, — саме в очікуваному результаті. Місто може обмежувати відкриту наркосцену, залучати її учасників до контакту зі службами допомоги та реагувати на конкретні правопорушення. Але повністю прибрати наркотики чи безхатьків із громадського простору — нереально.

Джерело: novinky.cz