Бабіш і фінансування Чеського ТБ та радіо: поступок чекати зарано

Прем’єр Андрей Бабіш і коаліція шукають нову схему фінансування Чеського телебачення та Чеського радіо після хвилі обурення через законопроєкт, який у ніч з 23 на 24 жовтня пройшов перше читання в Палаті депутатів. Експерти, однак, не чекають серйозних поступок.

Що обіцяє коаліція

У понеділок можливі варіанти обговорювала коаліційна рада. «Прем’єр із міністром фінансів обговорять пропозиції щодо технічного рішення, і ми опублікуємо його в січні», — сказав голова депутатського клубу Motoristé Борис Штястни.

«Ми взагалі не знаємо, у чому буде суть нової пропозиції, тож питання, наскільки можна бути оптимістами», — заявила Клара Смейкал із кафедри медіазнавства та журналістики Масарикового університету. Політолог Міхал Малий із Карлового університету вважає, що Бабіш злякався реакції людей, а підтримка ANO в опитуваннях падає до 30 відсотків. На його думку, щоб зберегти спокій, прем’єр спробує запропонувати «псевдокомпромісний» варіант, а очікувати значних змін не варто.

Звідки візьмуться гроші

Як саме виглядала б система, поки неясно. «Я хочу прийти з пропозицією, щоб гроші не йшли безпосередньо з бюджету і щоб це було передбачувано й незмінно», — сказав Бабіш наприкінці жовтня на TV Nova.

Нинішній законопроєкт Клемпіржа передбачає платежі медіа з держбюджету, із коштів міністерства культури. Суму жорстко визначив би закон, а за накопиченої інфляції понад десять відсоткових пунктів вона зростала б на десять відсотків. При цьому коаліційна SPD не згодна підвищувати податки через скасування медіаплати. Як зауважив медіааналітик Філіп Рожанек, не цілком ясно, звідки брати гроші, якщо їх не має бути ні в бюджеті, ні в особливому податку, ні в зборах. За його словами, фраза «не з бюджету» може означати проміжний крок: суму розрахують, наприклад, за зібраними податками й жорстко зафіксують, щоб вона була довгостроково передбачуваною.

Скандинавська модель і добровільні внески

Критикам законопроєкту не подобаються ризик політичного тиску, а також те, що запропоновані суми приблизно на п’яту частину нижчі за нинішні надходження зі зборів, і жорсткий механізм індексації. Одна з можливих замін фіксованої суми — частка від зібраних податків, як пропонує віцеспікер Палати депутатів Патрік Нахер (ANO). Суму рахували б за даними попереднього року. «Розвиток економіки, наприклад вища інфляція, позначиться на бюджеті медіа лише заднім числом», — назвав головний недолік Рожанек. Але, за словами Смейкал, така система все одно краще реагує на економіку, ніж механізм Клемпіржа.

Бабіш та інші політики охоче посилаються на «скандинавську модель», але неясно, яку саме. У Норвегії та Данії гроші йдуть із бюджету, проте фінансування завжди погоджене на кілька років уперед; це працює там, де політики вміють домовлятися. У Швеції та Фінляндії збирають особливий податок, він надходить до позабюджетного фонду, а звідти — медіа. «Там набагато більша буферна зона між політиками та фінансуванням медіа суспільного мовлення», — пояснила Смейкал.

Із коаліції лунають і пропозиції, щоб люди й далі платили добровільно. «Там багато чортів ховається в деталях», — вважає Рожанек: добровільні пожертви означали б непомірне адміністрування, а великі внески могли б викликати підозри у впливі на медіа. Тому Нахер говорить про внески щонайбільше в розмірі нинішніх зборів.

Скасування медіаплати вже багато місяців супроводжується гучною критикою опозиції та частини суспільства. В останні тижні в чеських містах відбулися протести; наступний має відбутися в неділю на празькій Летні, куди демонстрантів скликало об’єднання Milion chvilek pro demokracii.

Around Prague за матеріалами novinky.cz