Чеські військові інструктори вже майже два роки працюють у Мавританії в Західній Африці й допомагають місцевій армії збудувати заслін проти зростаючого російського впливу, тероризму та хаосу. Продовження місії під питанням: нинішній мандат спливає наприкінці грудня.
Бідність, наслідки зміни клімату й терористичні угруповання розхитали країни пустельного регіону Сахель, а зближення з Москвою лише посилило ці проблеми. Мавританія хоче уникнути такої долі, тож у 2022 році почала співпрацю з НАТО. У межах програми альянсу зі зміцнення оборони країн-партнерів у її армії створюють новий підрозділ сил спеціального призначення. Два роки тому за це взялася Чехія.
«Одна з причин, чому ми в Африці, — краще розв'язувати проблеми там, де вони виникають. Краще допомагати африканським державам впоратися самотужки й насамперед до того, як проблеми перелляються в Європу», — пояснює новий керівник елітних армійських сил спеціального призначення генерал Томаш Крампла, чиї підлеглі відповідають за підготовку місцевих військових.
Найбільше Мавританію непокоїть міграція: її територією проходять маршрути з півдня континенту до Європи, а торговці людьми почуваються вільно. За кордоном країни діють терористичні та російські напіввійськові формування, і є ризик, що їхня активність перекинеться на Мавританію.
Приблизно два десятки чеських військових навчають місцевих колег тактики та допомагають зі спорядженням. «Матеріали для них оплачує НАТО, але ми допомагали вибрати, що знадобиться спецсилам. Зараз чекаємо на постачання, воно має відбутися протягом наступного року. Потім нам ще належить їх навчити», — розповідає 46-річний генерал.
Мандат чеські військові отримують завжди на два роки, і нинішній спливає наприкінці грудня цього року. Продовження місії до 2028 року вже схвалив оборонний комітет Палати депутатів, але уряд до голосування поки не дійшов.
«Не думаю, що було б добре піти й залишити Африку Росії. Це посилило б Росію, а в контексті війни в Україні це проти інтересів Європи та Чехії», — каже Крампла. Він нагадує, що західним військовим останніми роками довелося піти з Малі та Нігеру, які обрали співпрацю з Москвою.
За його словами, російські напіввійськові підрозділи охороняють керівників цих держав, мають до них прямий доступ і можуть впливати на рішення. Росіяни, додає він, не намагаються чогось навчати місцевих, а продають зброю, з доходів від якої фінансують війну в Україні. Крім того, Росія та Китай прагнуть отримати цінні метали на кшталт золота: якщо їх видобуватимуть Москва й Пекін, решта потім купуватиме їх удесятеро дорожче.
Чеські військові, за словами Крампли, можуть стати «вхідним ключем» для контактів із місцевою владою та показати, що пропозиція Чехії краща за російську чи китайську. Приклад — торішня поїздка президента Петра Павела до Мавританії, в якій його супроводжувала делегація бізнесменів.
Досвід роботи в Африці потрібен і самій армії: інструктори не лише навчають, а й ведуть перемовини з місцевою владою та лідерами, що, за словами генерала, робить із них «воїнів-дипломатів». Окрім Мавританії, чеський спецназ з 2012 року діє також у Кенії у Східній Африці, де тепер може супроводжувати місцевих військових у бойових операціях.
«Покоління військових, які були в Афганістані й пережили справжній бій, поступово йде. Можна годинами розповідати, як це, коли в тебе стріляють, але доки сам не відчуєш стрес бою, не зрозумієш», — каже Крампла, який сам служив в Афганістані та Кенії. Чеська армія, як і її союзники, пішла з Афганістану в серпні 2021 року після двадцяти років присутності.
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz