Еколог Ян Моравец критикує закон про прискорення стратегічних заходів проти водних екстремумів, тобто повеней і посух, який готують у Чехії. У своїй колонці він називає низку положень проєкту спірними, а деякі, на його думку, суперечать європейському праву й навіть виходять за межі конституції.
Закон запроваджує в чеське право новий інструмент — «сертифікат біорізноманіття». Це перелік охоронюваних видів на території, якої це стосується, що «фіксує» ситуацію на майбутнє: види, яких у сертифікаті немає, під час видачі дозволу на будівництво враховувати не будуть. На думку автора, виникає ризик свідомого знищення популяцій рідкісних рослин і тварин лише тому, що їх помилково або навмисно не внесли до списку. Для деяких видів це суперечить і європейському законодавству.
Сертифікати має готувати «екологічний експерт» — вищий навчальний заклад, профіль якого закон не уточнює. Теоретично ним може стати навіть факультет фізичної культури і спорту. Призначати експерта має міністерство сільського господарства, хоча охорона природи належить до компетенції міністерства довкілля. Агентство охорони природи та ландшафту з його базою даних про рідкісні види при цьому лишається осторонь.
Кожен, чиї права можуть бути зачеплені, зобов’язаний сприяти експертові, але інформувати цих людей про підготовку сертифіката ніхто не зобов’язаний. Екологічні організації зможуть запропонувати доповнити документ, проте якщо вид не додадуть, вони сплатять витрати інвестора чи експерта, а які саме — закон не визначає. Автор називає це пародією на участь громадськості.
Друга спірна частина — відчуження нерухомості. Проєкт виключає усне слухання, скорочує строк для заперечень до одного тижня, а попередні переговори про продаж чи обмін — до 30 днів. За законом про відчуження це 90 днів, за «прискорювальним» законом — 60. Автор бачить у цьому тиск на власників, аби ті погодилися на невигідні умови.
Рішення, за проєктом, містить лише резолютивну частину та роз’яснення щодо засобів захисту, оскарженню не підлягає і набуває чинності в день видання. Це, за словами автора, позбавляє його обґрунтування та права на апеляцію. З видачі винятків для особливо охоронюваних видів виключають Агентство охорони природи й адміністрації національних парків, вирішуватимуть лише краї. Строки провадження він вважає нездійсненними, а в разі їх порушення настає «фікція згоди» — вважається, що відомство погодилося.
Формально участь об’єднань зберігається, але умови посилено сильніше, ніж у новому будівельному законі: 10 років діяльності замість трьох, 1000 підписів замість 200, повідомлення про участь за 3 дні замість 8. Якщо заявляться кілька організацій, їм треба обрати спільного представника за 7 днів, інакше ним стане та, що подала заявку першою. На думку автора, так простіше «підставити» зручну інвестору структуру.
Є й дивацтва: інвестор, тобто підприємства річкових басейнів, зможе розірвати оренду земель зі скороченим строком повідомлення в шість тижнів. Автор запитує, навіщо потрібен настільки короткий строк і чому для гребель потрібен ще один особливий закон, якщо вже є новий будівельний і «прискорювальний» акти.
Читайте також: 9 лучших открытых бассейнов и купален Праги: где спастись от жары летом 2026 года
Джерело: ekolist.cz