Історик розкритикував Зеленського за «розсекречення архівів» щодо Волинської трагедії: «Це несерйозно»

Президент України Володимир Зеленський у п'ятницю заявив, що Київ розсекретить усі архівні матеріали спецслужб, які стосуються Волинської трагедії 1943-1944 років, жертвами якої стали поляки і — меншою мірою — місцеві чехи. Історик-україніст Давид Свобода з Музею пам'яті ХХ століття назвав цей крок абсолютно марним і відірваним від реальності.

За словами експерта, українські архіви вже давно доступні дослідникам, а сам жест президента виглядає як ознака недостатньої освіченості й розуміння історії. «Спочатку він з серйозним пафосом заявляє, що ніхто не диктуватиме Україні, хто її герої, а через тиждень каже, що відкриє архіви, які відкриті вже давно. Це не виглядає переконливо ні всередині країни, ні за кордоном», — зазначив Свобода.

Історик підкреслив, що Польщі насправді не потрібне врегулювання стосунків — навпаки, там зацікавлені, щоб історичний конфлікт залишався невирішеним. На його думку, українська тема мобілізує виборців і підживлює риторику як президента Кароля Навроцького, так і правої партії «Конфедерація» напередодні виборів.

Нинішня криза у відносинах почалася після того, як Зеленський своїм указом присвоїв одному з підрозділів українського спецназу почесну назву «Герої УПА». В Україні Українську повстанську армію нерідко сприймають як символ боротьби за незалежність, тоді як у Польщі її асоціюють насамперед з Волинською трагедією, жертвами якої, за оцінками істориків, стали від 50 до 100 тисяч осіб, переважно польські мирні жителі. Кульмінацією насильства вважається так звана Кривава неділя 11 липня 1943 року, коли були скоординовано атаковані десятки польських сіл і церков.

На Волині в той час проживала й численна чеська громада. Чехи не були основною метою вбивств, але загинуло кілька сотень людей — символом трагедії стало спалення чеського села Малин німецькими військами в липні 1943 року.

Свобода переконаний, що в конфлікт як активний гравець втручається Росія, яка розпалює історичні суперечності. Він нагадав, що минулого тижня ФСБ опублікувала на своєму сайті підроблений документ, який стосується подій на Волині, про що заздалегідь попереджала українська влада. Також він вказав на хвилю ненависті, що прокотилася Чехією у травні, і на те, що німецька партія AfD знову піднімає тему декретів Бенеша — за його словами, це частина скоординованої інформаційної операції.

За словами експерта, українські архіви — одні з найбільш відкритих у всьому колишньому східному блоці, на відміну, наприклад, від архівів у Москві, доступу до яких фактично немає. Він нагадав, що українські історики вже давно співпрацюють із польськими колегами, публікують збірники документів, а Український католицький університет у Львові веде проєкт з поіменної фіксації жертв етнічних чисток.

Свобода також зазначив, що у чеських архівах є документи, які спростовують поширений наратив про український рух опору як силу, що прагнула знищити волинських чехів як «чужий елемент». За його словами, є свідчення, що український рух опору, навпаки, розглядав волинських чехів як союзників, а насильство щодо чеської громади, яке забрало життя близько 400 задокументованих жертв, мало різних виконавців — включно з кримінальними бандами та колаборантами з нацистами.

Завершуючи розмову, історик звернувся з посланням до тих, хто сьогодні активно «воює» з УПА минулих десятиліть, поставивши риторичне запитання: чи не соромно їм дивитися на нинішню, вже четвертий рік триваючу трагедію України.

Читайте також: 8 дивних музеїв Праги, про які не пишуть у звичайних путівниках: від алхімії до бункера часів холодної війни

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz