Експерт: Чехія більше не будуватиме таких водосховищ, як Слапи — клімат вимагає іншого підходу

Чехію очікують дедалі серйозніші засухи, а південній Моравії та Полаб'ю загрожує опустелення — про це в інтерв'ю подкасту Seznam Zprávy розповів Войтех Котецький із Центру з питань довкілля Карлового університету. За його словами, кліматологи попереджали про такі наслідки ще 20–30 років тому, і тепер ці прогнози стають повсякденною реальністю.

З початку року в Чехії, за даними метеорологів, випало в середньому на 34% менше опадів, ніж передбачає норма. Ситуація гірша, ніж торік, який сам був одним із найзасушливіших з 1961 року. Водогосподарники підприємства Povodí Moravy фіксують засуху на половині вимірювальних пунктів, деякі показують нульовий рівень води. Понад 50% території, яку обслуговує Povodí Labe, також охоплено надзвичайною засухою, а проблеми починає фіксувати і Povodí Odry. Через засуху аграрії завершили жнива рекордно рано, а врожайність у деяких господарствах впала на 20%.

Південь Моравії та Полаб'я під загрозою опустелення

Спільний дослідницький центр Єврокомісії (JRC) повідомив, що до 2040 року зони ризику опустелення розширяться саме в Чехії — насамперед на півдні Моравії та в Полаб'ї. За словами Котецького, йдеться не про піщані дюни, а про поєднання деградації ґрунту з посиленням засухи в конкретному регіоні. «Ми звикли вважати опустелення проблемою Африки або, у крайньому разі, Іспанії. Тепер виявляється, що це стосується й півдня Моравії, а в перспективі десятиліть — і частини Полаб'я», — зазначив експерт.

За його оцінкою, значна частина орних земель у цих регіонах може стати непридатною для землеробства і перетворитися на пасовища чи луки. Повністю зупинити цей процес уже не вдасться, але його можна сповільнити — якщо системно працювати над стійкістю ландшафту.

Чому нових «Слапів» не буде

Говорячи про водосховища, Котецький підкреслив: «Щось подібне до Слапів ми точно більше не будуватимемо». Якщо нові резервуари й з'являться, йтиметься про значно менші за масштабом об'єкти — на два порядки скромніші за знамениту Влтавську каскаду. За його словами, ефективніше відновлювати природні русла річок, робити їх ширшими і мілкішими, щоб вода краще просочувалася в ґрунт, а також створювати зони безпечного розливу під час паводків і відновлювати мережу невеликих водно-болотних угідь.

Ключовим напрямом експерт називає роботу з самим ґрунтом: покращення його здатності утримувати воду завдяки живим організмам і правильній структурі. Здоровий ґрунт на п'яту частину складається з повітря і здатний вбирати значні обсяги води — але десятиліття інтенсивного землеробства, орієнтованого на великі поля та значні дози агрохімії, послабили цю здатність.

Ліси та сільське господарство чекають на зміни

За словами Котецького, чеські ліси пережили не найгірше — нові масові пошкодження короїдом очікуються в західній Богемії, де збереглися великі площі старих смерекових лісів. Водночас державне підприємство Lesy České republiky, яке управляє шостою частиною території країни, вже почало поступово змінювати підхід до лісового господарства, відправляючи лісників на навчання до навчального лісового господарства Університету Мендела в Брно.

У сільському господарстві, вважає експерт, рятунком стане не копіювання ізраїльського досвіду краплинного зрошення (у Чехії зрошується лише близько 4% сільськогосподарських земель), а масштабні інвестиції в роботизацію, цифровізацію та штучний інтелект — вони допоможуть зберегти конкурентоспроможність за більш бережливого ставлення до ґрунту. Котецький також зазначив, що в деяких регіонах Чехії вже фіксуються проблеми з колодязями та падінням рівня підземних вод, і ця тенденція посилюватиметься.

Читайте також: Брно: що подивитися і куди піти

Джерело: seznamzpravy.cz