Освіта та тривалість життя в Чехії: розрив сягає 14 років

Чим вища освіта, тим довше життя: про це свідчать нові дані Чеського статистичного управління (ЧСУ). За розрахунками за минулий рік, чоловіки, народжені 2025 року, з початковою або нижчою освітою можуть розраховувати на 68,7 року життя, а з вищою — на 82,5 року. Розрив — майже 14 років. У жінок різниця також помітна, але менша: між найнижчим і найвищим рівнем освіти вона становить близько дев’яти років.

Статистики змогли представити такі дані вперше за понад 15 років: з 2009 року відомостей про освіту померлих бракувало, адже їх майже не заповнювали в повідомленнях про смерть. Завдяки зміні закону про перепис населення ЧСУ тепер може поєднувати кілька джерел і дораховувати дані. Вони мають обмеження, але загальну картину показують. Найбільший стрибок в очікуваній тривалості життя дає будь-яка середня освіта, а між людьми з атестатом зрілості та випускниками вишів чи вищих професійних шкіл різниця вже не така велика.

Які хвороби пов’язані з освітою

Керівниця відділу демографічної статистики ЧСУ Терезія Штиглерова зазначила, що в чоловіків і жінок найбільші відмінності в смертності за освітою — за хвороб органів травлення та дихання й ендокринних хвороб, причому в жінок вони зазвичай менші, ніж у чоловіків. Освіта сама по собі не пояснює різницю, а радше відображає ширше суспільне становище людини. Директор Інституту медичної інформатики та статистики (ÚZIS) Ладислав Душек нагадав, що низький рівень освіти йде пліч-о-пліч з нижчим соціальним статусом і схильністю до шкідливого способу життя.

Чоловіки з початковою та нижчою освітою помирають від хвороб травлення вчетверо частіше, ніж випускники вишів. Від алкогольної хвороби печінки смертність чоловіків з основною школою вища в 5,5 раза, із середньою освітою без атестата — у 4 рази. Хронічними хворобами нижніх дихальних шляхів, зокрема ХОЗЛ, чоловіки з найнижчою освітою помирають у п’ять разів частіше; розрив з’являється після сорока років і сягає піка у сімдесятирічних.

У жінок найпомітніший відносний розрив — у 3,1 раза — за ендокринними хворобами, а за діабетом — у 3,3 раза. Клара Гулікова Тесаркова з Національного інституту SYRI пояснила, що спосіб життя — це не лише харчування та рух, а й профілактика: дотримання рекомендацій і використання оглядів для раннього виявлення хвороб.

Де помирають рано і чому

Рано помирають передусім в Устецькому, Карловарському та Моравсько-Сілезькому краях — через онкологію та хвороби системи кровообігу. Погано виглядають і деякі інші місця: район Тахов у Пльзенському краї та окремі райони Злінського краю. За словами Гулікової Тесаркової, чим вища соціальна депривація території, де більше безробітних і отримувачів допомоги, тим вищий ризик, що людина не зареєстрована у практичного лікаря й рідше звертається по допомогу.

Багато хвороб за раннього виявлення добре лікуються. Наприклад, з 2022 року для ризикових пацієнтів від 55 років, тобто затятих курців, діє програма раннього виявлення раку легень, але майже половина запрошених від обстеження відмовляється. Душек вважає, що оптиміст бачить покращення результатів із часом, а песиміст — що залишається близько 30 % потенціалу для покращення.

Як змусити людей піти до лікаря

На профілактичний огляд до практичного лікаря регулярно ходять лише 55 % людей; найрідше — в районах Тахов і Хеб, а також у Раковнику. У 2019 році не приходила навіть половина дорослих, тож динаміка позитивна. Міністр охорони здоров’я Адам Войтех (ANO) готує для людей старше 45 років через лікарняні каси премію до 1500 крон за відвідини всіх оплачуваних профілактичних оглядів. Але чи спрацює грошовий стимул — питання відкрите.

Інститут ефективної охорони здоров’я перевірив простіше рішення: достатньо цілеспрямовано написати пацієнтові SMS або зателефонувати. У дослідженні взяли участь шість тисяч пацієнтів семи празьких кабінетів, які проходили профогляд 23 місяці тому й раніше. Із тих, із ким не зв’язувалися, обстеження пройшли 24,7 %, після запрошення SMS — 28,9 %, а після телефонного дзвінка — 35 %. Найкраще підхід працює в тих, хто найчастіше нехтує оглядами, — молодих, до 42 років.

«Ми виміряли настільки масштабні ефекти, що самі не наважувалися їм вірити», — каже економіст Шимон Пшецехтел. Якщо перенести результат на всю країну, SMS привели б до лікарів на пів мільйона людей більше, а дзвінки — на 1,3 мільйона. За його словами, так могли б працювати й запрошення на скринінг, а отже, більше серйозних хвороб виявляли б вчасно.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz