Ліси Височини після навали короїда: барвистіші, але складніші в догляді

На чеській Височині лісники відновлюють ліси, знищені короїдом у 2015–2020 роках — замість звичних смерекових монокультур вони висаджують більш різноманітні та стійкі породи дерев, хоча єдиної думки щодо правильного підходу серед фахівців досі немає.

Короїдна катастрофа стала наслідком поєднання кількох факторів: тривалої засухи та зростання температур, які насамперед послабили смерекові насадження та знизили їхню здатність протистояти шкідникам. Особливо сильно постраждала Височина, де ліси займають понад чверть території краю.

Чому смерека виявилась беззахисною

За даними Інституту управління лісовим господарством за 2018 рік, саме на Височині зафіксували найвищу частку смереки серед усіх регіонів Чехії — близько 65,8% насаджень. Фахівці давно попереджали про ризики таких монокультур, але економічна вигода швидкозростаючої смереки довгий час переважувала ці побоювання.

Пік катастрофи припав на 2018–2020 роки, коли обсяги заготівлі деревини досягли рекордних показників — у 2020 році в Чехії вирубали майже 36 мільйонів кубометрів деревини, переважно через короїда. Лише за 2016–2020 роки Височина втратила приблизно п'яту частину своїх хвойних насаджень.

За даними Чеського статистичного управління, до 2025 року ситуація стабілізувалася: обсяги як заготівлі, так і посадки деревини знижуються — значною мірою завдяки скороченню вимушених рубок та виснаженню найбільш вразливих для короїда насаджень.

Змішані ліси замість смереки

Після катастрофи в Чехії розгорнулася дискусія про те, як правильно відновлювати ліси. Багатьом прикладом слугує проєкт «Новий ліс по-іншому», що реалізується на лісових ділянках Нове-Веселе та Рачин у районі Ждярська — спільна ініціатива Лісового кооперативу громад Пршибислав та Науково-дослідного інституту лісового господарства й охорони мисливства.

Проєкт поєднує природне самовідновлення лісу з цілеспрямованою посадкою нових дерев. Смерека, яка найбільше постраждала від короїда, тут становить лише близько семи відсотків саджанців. Лісники висаджують менше дерев, залишаючи частину території відновлюватися самостійно, а решту доповнюють посадкою альтернативних порід.

Спостереження показали: одразу після вирубки на відкритих ділянках завдяки достатку світла з'являється різноманітна рослинність, але за кілька років її починають витісняти швидкорослі малина та ожина, знижуючи видове різноманіття. Водночас результати уже помітні — вирубки минулих років успішно заростають лісом, а насадження поступово справляються з тиском бур'янів та пошкодженнями від диких тварин, доповнюючись природним відновленням, особливо березою, як зазначає керівник лісового господарства Нове-Веселе Зденек Валка.

Гроші та традиції проти змін

Незважаючи на очевидні переваги нового підходу, системні зміни в лісовому господарстві відбуваються непросто. Як зазначає Валка, найскладніше — узгодити всі етапи процесу: знайти якісних підрядників, забезпечити посадковий матеріал і гарантувати довгостроковий ріст нових насаджень.

Ключову роль відіграє і готовність лісової спільноти прийняти більш різноманітний склад порід. А головне гальмо реформ — гроші: посадка смерекових насаджень залишається найдешевшим варіантом, тому для багатьох власників лісів вона й досі економічно вигідніша, хоча й уповільнює перехід до стійкіших лісів.

Представниця проєкту «Новий ліс» Моніка Вейпустова зазначає: частина лісників виступає за більш природне та різноманітне господарство, інші ж дотримуються традиційних методів, вважаючи монокультури робочою моделлю навіть після досвіду з короїдом — катастрофу вони сприймають як повторюваний епізод, властивий лісовій справі.

Додаткова складність — консервативність самої галузі. «Від такого сталого середовища веде лише дуже вузький шлях до змін, який часто супроводжується нерозумінням», — каже лісник зі Ждярська Їржі Нохел. Процес відновлення ускладнює й надмірна популяція диких тварин, які пошкоджують молоді дерева, через що захист листяних порід вимагає огороджень або пластикових чохлів, що підвищує вартість робіт.

За словами лісників, зміни відбуваються поступово і не повсюдно. «Прогрес видно хоча б у тому, що при відновленні використовується більше видів дерев», — каже Зденек Валка. Фахівці вважають, що подібний відповідальний підхід можна застосовувати й в інших регіонах, адаптуючи вибір порід до місцевих умов. «Майбутньому лісів загрожує не природна зміна порід, а спосіб, яким людина ними господарює», — підсумовує Нохел.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz