Польща після інцидентів біля кордону з Україною посилила інформування мешканців про кризи, а Чехія аналогічного закону не готує. За словами речниці Канцелярії уряду Карли Мрачкової, система кризового управління та оповіщення працює, а як найближче укриття чеська влада й надалі розраховує переважно на підвал або власний дім.
Польський уряд випустив двадцятисторінкову пам’ятку про те, що робити, коли лунають сирени. Наприкінці вересня він почав розсилати мешканцям друкований варіант на випадок повітряного удару. У ньому радять вивчити сигнали тривоги, знайти найближчі укриття та шлях до них, зібрати евакуаційний рюкзак і домовитися з родиною про зв’язок. Якщо укриття далеко, рекомендують сховатися всередині будівлі подалі від вікон так, щоб між вами й вулицею було щонайменше дві стіни. Міністерство оборони Польщі готує й закон про зміцнення обороноздатності.
У Чехії, за словами Мрачкової, подібний законопроєкт не планується: кожна країна реагує власними інструментами, а Чехія оцінює потреби й вживає заходів щодо актуальних ризиків. Вона додала, що зараз немає даних про безпосередню загрозу країні. Міністерство оборони повідомило Seznam Zprávy, що триває ревізія кризового й оборонного законодавства.
Фахівці кажуть, що в Чехії розмови про підготовку до кризи часто сприймають як «залякування війною». Міністерству внутрішніх справ довелося виправдовуватися, коли торік вийшла пам’ятка «72 години», а нині колишньому начальнику генштабу Карелу Ржегці — через заяви про загрози.
Колишній очільник скасованої Групи кризового інформування Ян Патява вважає таке сприйняття бідою. За його словами, дослідження показують, що переважна більшість мешканців хоче, щоб держава їх готувала, а заспокоювання політиків, мовляв, нічого не станеться, підготовці не допомагають. Керівник відділу кризового управління поліційного президії Вацлав Пелікан додав: якщо не проводити навчань, до кризи ми не будемо готові. Патява критикує й припинення проєкту «72 години», який, на його думку, потрібно було продовжити для самоврядувань та особливих груп, як-от літні люди й діти.
Група кризового інформування МВС з’явилася 2022 року після початку війни в Україні, а нинішній міністр Любомір Метнар (ANO) у березні цього року вирішив її скасувати, назвавши це поверненням до природного устрою. Крок мав дати економію штатних одиниць. Співробітниця відділу комунікації МВС Гана Мала повідомила, що відомство переглядає пам’ятку для мешканців, додає теми імпровізованих укриттів і гібридних загроз та спирається на досвід Польщі, Фінляндії та Латвії.
Прага на основі пам’ятки «72 години» восени торік запустила кампанію «Будь готовий, а не здивований!»: сайт, серію подкастів і паперові листівки. За опитуванням магістрату, за чотири відстежувані дні її помітила третина пражан, а сайт за рік без масованої реклами відвідали 30 тисяч людей. У Брно сайт про безпеку відвідують кілька сотень людей на місяць, а на початку вересня влада обрала постачальника центральної системи кризових комунікацій. Мер Острави Ян Дохнал (ODS) заявив, що в місті працює міцна система кризового управління та проводяться навчання. Міста, додав він, не замінять державу.
За даними пресслужби пожежників, на рік вони навчають приблизно двісті тисяч мешканців, зокрема літніх людей і людей з обмеженими можливостями. За оцінкою Патяви, заявлена готовність чехів становить близько 27 відсотків, а обізнаність — 30–40 відсотків. Найскладніше завдання, за його словами, — збільшити частку по-справжньому підготовлених.
Міністерство внутрішніх справ повідомило, що 2027 року до сирен, локальних SMS, медіа та соцмереж додасться система CZ-Alert: попередження надійде на телефони обраного району або всієї країни.
Речниця пожежників Клара Охманова пояснила, що Чехія, як і більшість країн Європи, спирається не на постійні укриття, а на інші способи сховатися. Імпровізовані укриття — це заздалегідь обрані підземні гаражі, підвали, торговельні центри й тунелі, які у разі загрози державі посилять і герметизують. Мапу таких місць ведуть пожежники на своєму сайті. За словами Патяви, найчастіше найближчим укриттям буде власна квартира: «дві стіни» посеред житла або підвал, адже колишні укриття розраховували на ядерну загрозу.
Одним із головних елементів підготовки вважають евакуаційний багаж на випадок тривалого перебування в укритті чи тимчасовому житлі. Це може бути рюкзак, сумка чи валіза: у дорослого він не повинен важити понад 25 кг, у дитини — понад 10 кг. На ньому потрібно вказати ім’я, адресу й номер телефону.
Гід Around Prague за темою: Брно: що подивитися і куди піти
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz