Тест кетчупів: маловідомі бренди обійшли Heinz та інших лідерів

Лабораторія Eurofins на замовлення видання Novinky протестувала десять кетчупів, куплених у звичайних чеських магазинах, дослідивши насамперед частку томатів і вміст солі. Результати виявилися несподіваними: маловідомі бренди перевершили за якістю знамениті марки, включно з Heinz.

Скільки насправді томатів у пляшці

За виміряними показниками фахівці розрахували, скільки свіжих помідорів пішло на виробництво 100 грамів кетчупу. Оскільки під час обробки з томатів видаляється вода, це число може помітно перевищувати 100 грамів, а результат вважається орієнтовним із похибкою до п'ятої частини.

У середньому на 100 грамів протестованих зразків кетчупу припадало близько 175 грамів томатів. Найбільше їх виявилося в Kand Tomato Kečup sladký — близько 250 грамів, за ним іде біокетчуп Vilgain із показником близько 226 грамів. На іншому кінці шкали значення становили лише 125–130 грамів.

«Дуже добрим рівнем вважаю вміст томатів від 175 до 200 грамів на 100 грамів кетчупу — такі продукти можуть маркуватися як Prima, Extra або Speciál», — розповів експерт з якості харчових продуктів Ян Півонька з Хіміко-технологічного університету в Празі. За його словами, більше томатів — не завжди краще: надто концентрований кетчуп може вийти надмірно густим, а смак має залишатися збалансованим.

Близько 200 грамів томатів на 100 грамів продукту показали також Heinz Zero та м'який кетчуп із мережі Lidl. А в нижній частині рейтингу опинилися звичайний Heinz Tomato Ketchup і марка Nelly.

Дитячий кетчуп із рекордним вмістом цукру

Окремо лабораторія звернула увагу на маркування продукту Lidl: чеська етикетка вказує 78% концентрованого томатного пюре. Однак сама ця цифра мало про що говорить покупцю, оскільки різні концентрати містять різну кількість води. Якщо рахувати за найпоширенішим видом концентрату, заявлені 78% не відповідають лабораторним розрахункам — хоча сам кетчуп фактично показав вищий за середній результат за вмістом томатів. «Проблема не в самому продукті, а у способі його маркування», — зазначив Півонька.

Великі відмінності виявилися й у вмісті цукру. Найменше його в Heinz Zero без доданого цукру та солі — лише 5 грамів на 100 грамів продукту. У біокетчупу Vilgain без доданого цукру — 7,3 грама.

На протилежному кінці опинилася марка Nelly з 27 грамами цукру. Несподівано високий результат показав і «Rudolfs Bio Kečup для дітей»: таблиця харчової цінності вказує 23 грами цукру на 100 грамів продукту, а у складі — 18% доданого цукру.

«Кетчуп за своєю суттю — приправлений томатний соус, де цукру та солі є своє місце. Сама їхня присутність не свідчить про низьку якість», — пояснив Півонька, додавши, що вирішальне значення має кількість і загальний баланс рецептури. За вмістом солі відмінності між більшістю марок були не такими різкими: зазвичай 1,5–2 грами на 100 грамів, за винятком Heinz Zero з показником лише 0,06 грама.

Колір і відсутність консервантів не гарантують якості

Відтінок кетчупу — не показник якості: темніший продукт не обов'язково містить більше томатів, оскільки на колір впливають і сорт помідорів, і спосіб обробки пюре. Так само відсутність консервантів автоматично не гарантує вищої якості: пастеризований кетчуп довго зберігається до відкриття, але після розкриття може почати псуватися швидше — цукор, сіль і консерванти подовжують термін зберігання.

Чеське законодавство доволі суворо регламентує склад кетчупу: у звичайному продукті не менш ніж 7% має становити так звана рефрактометрична суха маса з томатів, а для категорій Prima, Extra або Speciál мінімум — 10%.

Під час покупки фахівці радять орієнтуватися не лише на написи «біо», «для дітей» чи «без консервантів» — важливіше дивитися на кількість використаних томатів, вміст цукру та солі й повний склад. Як показав тест, навіть високий відсоток пюре на етикетці без пояснень не говорить покупцю, скільки томатів реально пішло на виробництво.

Від рибного соусу до томатного кетчупу

Цікаво, що спочатку кетчуп не мав жодного стосунку до томатів. Його попередники з'явилися в Азії як ферментовані соуси, зокрема рибні. Пізніше європейці готували свої варіанти — наприклад, із грибів або волоських горіхів. Один з перших опублікованих американських рецептів томатного кетчупу датується початком XIX століття — рецепт лікаря Джеймса Міза вийшов у 1812 році, а американський виробник Heinz почав випускати томатний кетчуп у 1876 році.

Читайте також: 9 найкращих пивних і пивоварень Праги: від монастирського пива до крафтових новинок Карліна

Джерело: novinky.cz