Уряд Чехії хоче вирубувати гниючу деревину в лісах і нацпарках — екологи кажуть про підміну понять

Уряд Чехії готує зміни, які дозволять активніше вирубувати гниючу (тліючу) деревину в лісах, включно з територіями національних парків. Офіційна причина — захист лісу від пожеж, проте експерти-екологи називають це прикриттям для інтересів лісозаготівельних компаній і вугільної галузі, яка втрачає позиції.

За даними видання Deník N, ініціатива походить від коаліційних депутатів і міністра довкілля Петра Гладіка від партії «Автомобілісти за себе» (Motoristé sobě). Планується, що зміни буде внесено через депутатський законопроєкт — тобто в обхід стандартної процедури з публічним обговоренням і експертними зауваженнями.

Автор колонки, еколог Філіп Голуб, посилається на методику МВС Чехії щодо оцінки пожежної небезпеки лісів. Згідно з нею, найбільший ризик становлять соснові ліси на сухих ділянках із пересохлим підліском і легкозаймистою смолою — як, наприклад, під час пожежі біля міста Бзенець у 2012 році, коли вигоріло 174 гектари лісу. Листяні породи, навпаки, менш пожежонебезпечні. Високий ризик також несуть вирубки та молоді насадження віком до 10 років, тоді як багаті за складом багатоярусні ліси горять найрідше.

Ключовий аргумент проти вирубки гниючої деревини — фізика горіння. Чим довше деревина лежить на землі й розкладається під впливом грибів і мікроорганізмів, тим менша її схильність до займання: вона втрачає вологу повільніше, ніж дрібні сухі гілки й трава, які якраз і слугують «сірником» для лісових пожеж. Якщо стовбури, що розкладаються, до того ж затінені молодою порослю, ризик їхнього займання знижується ще сильніше.

При цьому, за словами Голуба, гниюча деревина — не просто потенційне паливо, а найважливіший елемент лісової екосистеми: вона слугує субстратом для відновлення лісу, підтримує біорізноманіття, працює як резервуар вологи під час посухи, забезпечує ґрунт поживними речовинами і на довгі роки зв'язує вуглець. В умовах кліматичної кризи саме здатність утримувати воду в лісі називають однією з головних її переваг.

Головною ж причиною більшості лісових пожеж у Чехії, зазначає автор, залишається людський фактор — найчастіше загоряння фіксуються у вихідні дні, коли в лісах більше людей, а також у посушливу й вітряну погоду, частота якої зростає через зміну клімату. Як приклад наводиться пожежа в Національному парку Чеська Швейцарія: за розрахунками, навіть якби на місці була гола вирубка після усохлих від короїда дерев, вогонь поширювався б швидше і охопив би більшу площу, хоча горів би не так довго. Причиною займання у 2022 році, як вважається, став підпал, посилений посухою та вітром, — а не наявність стовбурів, залишених для розкладання.

Критики ініціативи вказують на суперечність: те саме міністерство довкілля одночасно розробляє Національний план відновлення природи, де заявлена мета — навпаки, збільшувати частку гниючої деревини в лісах заради біорізноманіття та накопичення вуглецю.

На думку автора колонки, реальну вигоду від вирубки отримають не власники лісів, а компанії, які вивозитимуть деревину на тріску для спалювання на електростанціях і теплостанціях — тобто лісозаготівельні фірми та вугільна енергетика, що втрачає позиції на тлі відмови від вугілля. Особливе занепокоєння викликає й те, що вирубки можуть торкнутися національних парків — наприклад, Національного парку Шумава, де значна частина деревини, що всохла через короїда, вже заросла молодими деревами, і її вилучення неминуче пошкодить нові насадження.

Around Prague за матеріалами ekolist.cz