Китайський чип у мозку повернув паралізованому чоловікові здатність писати й тримати предмети

39-річний Дун Хуей з китайської провінції Хенань шість років тому внаслідок автомобільної аварії опинився паралізованим нижче шиї. Після імплантації мозкового чипа та 11 місяців реабілітації він знову зміг брати предмети до рук і писати — операція тривала лише близько 90 хвилин.

«Я не міг повірити, що знову можу писати. Я був настільки схвильований, що пропустив одну рису у власному імені», — розповів чоловік виданню MIT Technology Review.

Ключовою частиною лікування стала роботизована перчатка, керована сигналами мозку, за допомогою якої пацієнт щодня тренував рухи руки. Завдання пристрою — не замінити роботу кінцівки назавжди, а допомогти відновити нервові шляхи: вже на дев'ятий день тренувань чоловік зміг утримати м'ячик навіть без перчатки. «Це була справжня мить чуда», — згадує він.

Йдеться про зовсім молоду технологію. Наразі наявні результати показують лише те, що частина пацієнтів після лікування отримує певний ступінь самостійного руху, але незрозуміло, чи зможуть вони через роки обходитися повністю без допоміжних пристроїв. Мета проєкту під назвою NEO — не постійна заміна руху руки, а відновлення нервових шляхів через реабілітацію, тому чип не обов'язково має залишатися в голові пацієнта до кінця життя.

Пристрій розробила шанхайська компанія Neuracle Technology спільно з університетом Цінхуа. Імплантат розміром з монету лікарі розміщують під черепною кісткою, на оболонці, що покриває мозок, — над зоною, яка відповідає за рух. Це менш інвазивний підхід, ніж у деяких імплантатів Neuralink, які вводяться глибше в тканину мозку. Такий метод знижує ризик кровотеч і пошкоджень і, вочевидь, полегшив процес отримання дозволів від регуляторів.

Зафіксовані нервові сигнали імплантат бездротовим способом передає на комп'ютер, який перетворює їх на команди для реабілітаційної перчатки. Пристрій призначений для людей віком від 18 до 60 років із паралічем після травми спинного мозку. При цьому, як повідомляє агентство Reuters, травма має бути отримана не менш ніж рік тому, а стан пацієнта — стабілізований щонайменше за півроку до початку лікування.

Мозкові імпланти вже багато років тестують такі компанії, як Neuralink, Synchron і Blackrock Neurotech. Новинкою є не сама технологія, а її перехід із лабораторій у реальну медичну практику — NEO став першим інвазивним імплантатом такого типу, що отримав дозвіл на широке застосування у пацієнтів.

Влада Китаю включила інтерфейси «мозок-комп'ютер» до переліку стратегічних галузей майбутнього поряд із квантовими технологіями та людиноподібними роботами. Невдовзі після схвалення пристрою держава почала включати імплантат до системи медичного страхування, що відкриває шлях до його ширшого застосування в лікарнях.

На думку експертів, обігнати Захід Китаю дозволило поєднання державної підтримки, прискореного регулювання та масштабних клінічних випробувань — це може прискорити впровадження подібних технологій у повсякденну медичну практику. За даними Reuters, системи, що з'єднують мозок із комп'ютером, можуть стати широко доступними в Китаї вже протягом найближчих трьох-п'яти років.

Для інвесторів і технологічних компаній цей рік став не просто віхою в розвитку нейротехнологій, а ознакою формування нового ринку на перетині медицини, штучного інтелекту та електроніки. Американська компанія Neuralink залишається найвідомішим брендом у цій сфері, але першу главу комерційної історії мозкових чипів пише саме Китай.

Around Prague за матеріалами novinky.cz