Глобальне потепління зупинило зародження нового льодовикового періоду: до такого висновку дійшли вчені в дослідженні, опублікованому в журналі Science. Льодовиковий покрив Барнса на острові Баффінова Земля в канадській Арктиці близько двох тисяч років ріс, але приблизно з 1960 року почав скорочуватися.
Покрив Барнса — останній уцілілий залишок Лаврентійського льодовикового щита, який під час останнього зледеніння вкривав величезні простори Північної Америки. Дослідники вивчили рештки давньої рослинності, колись похованої льодом, що наступав, а тепер оголюваної в міру його відступу. Датувавши ці рештки та проаналізувавши гірські породи, вони відтворили, як упродовж тисячоліть льодовик то розростався, то відступав.
Протягом голоцену крижаний покрив поступово зменшувався. Приблизно 3600–2000 років тому він був навіть меншим, ніж сьогодні. Проте близько двох тисяч років тому він знову почав рости — автори дослідження вважають це початком нового льодовикового періоду.
Зростанню сприяло тривале зниження літньої освітленості північних районів: за таких умов сніг краще зберігається. Головну роль відіграли повільні зміни орбіти Землі, відомі як цикли Мілankовича.
Близько 1960 року льодовик досяг найбільшого розміру за всю цю приблизно дворічну тисячолітню фазу зростання — і почав відступати. За даними дослідження, потепління останніх десятиліть виявилося настільки сильним, що переважило природне багатовікове послаблення літнього сонячного випромінювання. Через зростання температур улітку льодовик втрачає більше льоду, ніж устигає набрати взимку.
«Усе тільки починалося, усе йшло як належить, наступне зледеніння було вже на підході — і попри це воно зупинилося. Це дуже промовистий приклад того, наскільки сильно ми втрутилися в кліматичну систему», — заявив провідний автор роботи Ніколас Янг, геохімік із Columbia Climate School.
Він застеріг, що навіть без потепління поступове похолодання помітно проявилося б лише через тисячі років. За його оцінкою, відновлення Лаврентійського льодовикового щита до колишніх континентальних масштабів зайняло б близько 30 тисяч років.
Покрив Барнса в минулому був одним із центрів, звідки Лаврентійський щит поступово розростався: наявність льоду допомагала створювати умови для подальшого зростання. За модельними прогнозами, упродовж найближчих кількох століть він може зникнути повністю. Якщо цей останній залишок розтане, майбутнє настання зледеніння може відбуватися інакше, ніж у минулих льодовикових циклах. Коли міг би розпочатися наступний льодовиковий період, вчені поки визначити не можуть.
Around Prague за матеріалами novinky.cz