Як правильно заморозити літні трави, щоб узимку вони пахли майже як свіжі

Сезон свіжих трав — базиліка, кропу, петрушки та кінзи — короткий, але їхній аромат можна зберегти на всю зиму завдяки простій заморозці. За даними кулінарних експертів, цей спосіб займає лише пару хвилин, не потребує спеціального обладнання й перевершує сушіння за інтенсивністю смаку та запаху.

Сушені трави втрачають значну частину аромату та насиченості смаку, тоді як заморожена зелень зберігає колір, запах і більшість смакових якостей — вона набагато ближча до свіжої, ніж висушена. Під час заморозки руйнується клітинна структура листя, тому після розморожування трава вже не буде хрусткою, як свіжа, — але в супах, соусах та інших готових стравах ця різниця абсолютно непомітна. До того ж заморозка відбувається швидше за сушіння, яке для деяких трав може тривати кілька днів, і дозволяє використати надлишки врожаю, які інакше довелося б викинути.

Найпопулярніший спосіб — заморозка в кубиках льоду. Зелень нарізають або залишають цілими листочками, наповнюють нею формочки для льоду наполовину або на дві третини та заливають водою чи оливковою олією, після чого заморожують на ніч і перекладають кубики в пакет. Базилік, петрушка, кріп або м'ята, залиті водою, ідеально підходять для супів, соусів і бульйонів — кубик достатньо кинути прямо в каструлю. Трави, залиті оливковою олією, слугують чудовою основою для тушкування чи обсмажування овочів — наприклад, кубик олії з базиліком або чебрецем ідеальний для італійських томатних соусів.

Другий спосіб — пласка заморозка цілих листочків, якщо потрібно зберегти, наприклад, м'яту для прикрашання страв або літніх коктейлів. Листя розкладають в один шар на деку так, щоб вони не торкалися одне одного, заморожують кілька годин, а потім пересипають у пакет чи контейнер — так вони не злипаються, і можна взяти рівно стільки, скільки потрібно. Цей метод чудово підходить і для цілих гілочок розмарину чи чебрецю: їх заморожують цілими, а потім кладуть прямо у замороженому вигляді до м'яса у форму для запікання.

Третій варіант — трав'яне масло, яке водночас зберігає смак і дає готову ароматну заправку. Розм'якшене вершкове масло змішують з рубаною зеленню, іноді з часником або цедрою лимона, скочують у рулет у харчовій плівці й заморожують. Достатньо відрізати шматочок і додати на розігріту сковороду, до стейка чи вареної картоплі. Класика — масло з петрушкою та часником до грилю, з базиліком і пармезаном — до пасти, з кропом і лимоном — до риби.

Не всі трави однаково добре переносять заморозку. Базилік, петрушка, кріп, м'ята, орегано, чебрець і розмарин заморожуються чудово й підходять для варених страв усю зиму. У базиліка є особливість — після розморожування він швидко темніє, тому, якщо важливий зовнішній вигляд, краще заморожувати його в олії або у вигляді песто. Листкова петрушка та кінза поводяться схоже — заморозка працює, але результат виходить темнішим і менш привабливим на вигляд, хоча для супів і соусів це не має значення. А от шніт-цибуля після заморозки помітно розм'якшується і втрачає характерну хрусткість — використовувати її у варених стравах можна, але прикрасою на тарілці вона вже не стане.

Заморожена зелень зберігає добрий смак і аромат приблизно від півроку до року. Після завершення цього терміну вона не псується, але поступово втрачає інтенсивність запаху. Фахівці радять підписувати пакети із зазначенням дати та виду трави, оскільки в морозильнику всі кубики виглядають однаково.

Around Prague за матеріалами apetitonline.cz