Собор Се в Еворі: найбільший середньовічний храм Португалії

У португальському місті Евора стоїть тринефний собор Се, освячений на честь Успіння Діви Марії. Його будівництво почалося 1186 року, сам храм освятили вже 1204-го, а повністю завершили роботи до 1250 року. Цей романсько-готичний храм вважається найбільшою середньовічною кафедральною церквою всієї Португалії.

Історія і статус храму

У XIII столітті будівлю майже повністю перебудували, а в XV–XVI століттях вона пережила суттєві зміни — саме тоді з'явилися хор, кафедра, хрестильна чаша і капела Діви Марії. Від епохи бароко собору дістались позолочені вівтарні картини та новий пресбітерій, де мармурове оздоблення поєднується зі строгим романсько-готичним обличчям будівлі. З 1907 року собор має статус національної культурної пам'ятки, а 1930 року отримав титул малої базиліки. У наступні десятиліття храм частково «реготизували»: знесли ризниці XVIII століття, завдяки чому відкрилися зовнішній фасад і розетки вікон крижового ходу, а також прибрали частину барокових вівтарних картин у бокових нефах.

Архітектура ззовні і всередині

Апсида собору повторює планування монастирів жебрущих орденів, а проєкт трьох нефів із трифорієм над боковими нефами і виступаючим трансептом вважається надзвичайно амбітним для свого часу — частково тут помітний вплив лісабонського собору. Зовні храм вирізняється середньовічним куполом, оточеним шістьма невеликими башточками, — це, як вважається, унікальне для Португалії рішення. Фасад обрамляють дві середньовічні башти, причому південна слугує міською дзвіницею. Окрім головного портала 1530-х років зі статуями апостолів роботи майстра Перо-і-Тело де Гарсія, вихідця з Коїмбри, до собору ведуть південні Сонячні врата з готичними арками і перебудовані в бароковому стилі Північні врата.

Усередині базилікальний тринефний простір тягнеться на близько 80 метрів. У центральному нефі міститься бароковий вівтар Діви Марії Ангельської з готичними статуями Марії та архангела Гавриїла, мармурова ренесансна кафедра та орган того ж періоду. У трансепті — старовинні капели Святого Лаврентія та Ісуса Христа, а також капела Святих реліквій і Святих Дарів. У лівому нефі стоїть хрестильна чаша, огороджена ренесансними ґратами, а в північному трансепті — пишна ренесансна поховальна капела роду Моргадос-ду-Еспоран. Хорові лавки належать до 1562 року.

Монастир, музей і курйози

До собору прилягають монастирські приміщення 1317–1340 років, у південній частині яких виділяється крижовий хід приблизно 1325 року — у кожному його куті стоїть статуя одного з євангелістів. До комплексу також входять ризниця і музей церковного мистецтва, відкритий 1983 року: тут зберігаються літургійні облачення і зразки сакрального живопису, скульптури та золотарства. Найціннішими експонатами вважаються статуетка Діви Марії зі слонової кістки XIII століття та реліквійний хрест Святого Древа XIV століття.

За легендою, саме тут 1497 року благословили прапори флотилії Васко да Гами, а також колись розташовувалося перше японське «посольство» в Європі. Найбільший середньовічний собор Португалії нагадує фортецю і поєднує одразу кілька архітектурних стилів: до кінця XV століття це була романсько-готична споруда з мармуровим порталом і статуями дванадцяти апостолів, пізніше доповнена бароковим пресбітерієм і меблями. Тут також стоїть один із найстаріших ренесансних органів Європи, а при соборі працює невеликий музей церковного мистецтва. Але головною нагородою для гостей залишається вид зі смотрового майданчика на даху, куди можна піднятися через одну з дзвіниць.

Читайте також: 6 празьких кладовищ, де історія і мистецтво важливіші за скорботу: путівник по некрополях-музеях

Джерело: turistika.cz