У Чехії знайшли дуби віком 6500 років — вони стали природним архівом і об'єктом світового мистецтва

У Чехії виявили унікальне скупчення дубових стовбурів віком близько 6500 років — на рівній, нічим не примітній ділянці землі, де раніше навіть геологічна розвідка не знаходила жодного прихованого дерева. За словами дослідника знахідки Ноги, частина давніх стовбурів згодом потрапила до проєкту «Ліс цивілізацій» і була представлена на всесвітній виставці Expo 2025 в японській Осаці.

Як дерева опинилися під землею

За словами Ноги, 6500 років тому місцевий ландшафт виглядав зовсім інакше: тогочасна річка Ольше, за сучасними оцінками, протікала приблизно за три кілометри від нинішнього русла, а вище за течією міг розташовуватися великий, переважно дубовий ліс. Дерева поступово падали в річку — через ерозію берегів і природні вивали, — і течія десятиліттями переміщувала їх руслом, доки їх не зупиняв природний бар'єр. Під час наступних паводків стовбури засипало шарами осадових порід, і без доступу повітря за певних умов частина деревини збереглася до наших днів.

Природний архів давнього клімату

Дерева росли в епоху, коли не існувало сучасних держав і кордонів, а прямих записів про погоду чи рівень річок того часу просто немає. «Кожен такий стовбур я уявляю собі як природний архів своєї епохи», — каже Нога. Ізотопи вуглецю та кисню дають змогу отримати дані про водний режим і умови росту дерев, а хімічний та анатомічний аналіз — про зміни в довкіллі. Особливу цінність знахідці, за словами дослідника, надає не поодинокий стовбур, а ціле скупчення дубів з однієї місцевості — це дає змогу вченим порівнювати дерева між собою й відтворювати загальну історію ландшафту. Частина питань поки що залишається без відповіді: в одному зі стовбурів знайшли жолуді, поблизу виявили шматки бурштину, а фахівці вивчають вплив навколишніх мінералів на структуру деревини.

Від «гнилого дерева» до світового мистецтва

Спочатку до знахідки ставилися скептично. «Для багатьох це було просто чорне, гниле дерево», — згадує Нога. Його навіть підозрювали в шахрайстві та запитували, чим забарвлений матеріал. Але поступово деревина потрапила до великих музеїв, до художників і архітекторів — Нога зі знахідкою побував у десятках країн, отримав доступ до закритих колекцій і сховищ світових інституцій, а в Лондоні тримав у руках фрагмент дверей, виготовлених з дерева, яке не росте на Землі вже понад тисячу років.

Переломним моментом став проєкт «Ліс цивілізацій» і його шлях на Expo 2025: до Осаки доставили 133 стовбури, які символічно представляли різні країни та організації. Архітектор Соу Фудзімото та митці — Тоні Крег, Лоренцо Куінн, Властимил Беранек, Ярослав Прошек — допомогли давній деревині перетнути межу між науковою знахідкою та сучасним мистецтвом. «Це єдиний ліс, єдина коренева система і символ зв'язку цивілізацій», — вважає Нога. На його думку, дубам віком шість з половиною тисяч років дісталася парадоксальна місія — нагадувати сьогоднішнім державам, що їхні кордони напрочуд молоді й нетривкі порівняно з природою.

Оцінка у 45 мільйонів євро та «золото для онуків»

Перед виставкою Expo вартість проєкту потрібно було прозоро визначити для податкових, митних і страхових потреб. За словами Ноги, на основі порівняльного методу, визнаного відповідними органами Японії, мінімальну вартість проєкту встановили на рівні близько 45 мільйонів євро. Це не ринкова ціна самої деревини, а оцінка, зроблена саме для потреб проєкту; як порівняльний матеріал використовували якісне ебенове дерево.

Питання вартості змінило й ставлення до матеріалу як такого: якщо раніше насамперед шукали способи його застосування, тепер Нога дедалі частіше говорить про те, що варто зберегти недоторканим. «Субфосильний дуб просто нічим замінити. Нове дерево може вирости, але ніхто більше не створить такий самий матеріал віком шість з половиною тисяч років — цей тисячолітній процес повторити неможливо. Це золото для наших дітей. Діаманти для наших онуків», — переконаний дослідник. Він вважає, що кожне наступне покоління вчених матиме досконаліші технології, ніж попереднє, а отже, найціннішою частиною знахідки може виявитися саме та деревина, яку сьогодні ніхто не чіпатиме: «Можливо, у ній є відомості, до яких ми поки що навіть не вміємо підібрати правильне запитання».

Читайте також: 6 кладовищ Праги, де історія і мистецтво важливіші за скорботу: путівник некрополями-музеями

Джерело: ekolist.cz