Карел Едуард Паар — нащадок одного з найстаріших аристократичних родів Європи та ексвеликий пріор Чеського великого пріорату Суверенного Мальтійського ордену — помер у Празі у віці 91 року. Він пішов з життя в п'ятницю вранці в празькій лікарні Милосердних сестер святого Карла Боромейського після тривалої хвороби, повідомив канцлер ордену Джуліан Чедвік.
«Своїм тихим і скромним життям він втілював чесноти справжнього християнського лицаря. З його відходом орден став біднішим», — сказав Чедвік.
Паар народився 4 січня 1934 року — другою дитиною князя Альфонса та графині Софі. Родина Паарів з XVIII століття жила в південночеській Бехині, де володіла замком. Після приходу до влади комуністів замок відібрали, і сім'я переїхала до Швейцарії — туди, де сам Карел вже перебував на лікуванні. У 1947 році до нього приєдналися сестра, брат і бабуся.
У кінці 1950-х років Паар вступив до ордену Мальтійських лицарів, у якому раніше служили його батько і старший брат. З 1962 по 1978 рік він працював у госпітальній службі ордену, а також входив до його Суверенної ради в Римі. Двічі обирався великим пріором — у 1981–1988 та у 2004–2011 роках.
«Батько записав до ордену і мене, і брата. Але лише пізніше я зрозумів, чим орден насправді займається, і почав допомагати хворим. Це виявилося мені по-справжньому близьким — очевидно, так було закладено в мені від початку», — згадував він.
На батьківщину, до Чехословаччини, він зміг повернутися лише в 1985 році — таємно, під виглядом туриста з Відня. Назавжди сім'я повернулася в 1990 році: відібраний замок у Бехині вдалося повернути, а потім продати. З 2004 року, коли Паара обрали великим пріором Чеського великого пріорату, він жив у Празі, підтримував діяльність ордену і працював з молодими людьми з інвалідністю.
Читайте також: Празький Град зсередини: 9 місць на території фортеці, які не варто пропустити
Джерело: novinky.cz