Агентство охорони природи і ландшафту запропонувало зберегти ядро території природного заказника Маштале на Хрудимщині у статусі суворо охоронюваного резервату, тоді як навколишню зону пропонується перевести на м'якший режим охорони. Про це повідомив директор східночеського відділення агентства Йозеф Русняк.
Заказник Маштале відомий насамперед скельними утвореннями. Він займає понад 1000 гектарів між населеними пунктами Просеч, Будіслав і Пршилуки і пронизаний мережею туристичних стежок. Особливий охоронний статус територія отримала ще у 1990-х роках.
За словами Русняка, саме скельне утворення та ущелини мають залишитися природним резерватом, тоді як навколишній пояс — переважно соснові насадження господарського лісу — пропонується віднести до м'якшого режиму охорони у статусі природної пам'ятки. Такий поділ агентство пояснює різною природною цінністю частин території та відмінностями у необхідному догляді за лісом.
Раніше крайовий відділ охорони довкілля розглядав варіант, за якого охоронювана територія скоротилася б приблизно вдвічі. Однак, за словами керівника крайового відділу Мартіна Власака, конкретна пропозиція поки не готова: край продовжує консультації з власниками земель і міністерством, і на вироблення остаточного рішення знадобиться щонайменше півроку.
Місто Літомишль, якому в Маштале належить 180 гектарів лісу, має заперечення щодо пропозиції агентства. Як заявив заступник старости Радоміл Кашпар, місто хотіло б отримати можливість вести звичайне лісове господарство, включно із заготівлею деревини, на частині території — однак варіант агентства, за його оцінкою, виявився суворішим, ніж очікувалося.
Доки край не ухвалить рішення про перегляд меж резервату, продовжує діяти постанова 2023 року, яка регулює правила господарювання в різних зонах. У найціннішій зоні A діє повна заборона на втручання, тоді як у зонах B і C господарська діяльність допускається за певних умов. Літомишль наполягає на подальшому пом'якшенні правил саме в цих двох зонах, щоб мати можливість проводити необхідні лісогосподарські роботи.
Керівник міських лісів Літомишля Петр Новак визнав, що чинні обмеження серйозно ускладнювали роботу: «Ми фактично не могли там нічого робити. На все доводилося запитувати винятки, оформлення яких займало півроку чи рік, і на момент отримання дозволу він уже втрачав сенс». За його словами, це шкодило й самому предмету охорони, оскільки місто не могло вчасно прибирати небезпечні дерева.
Джерело: ekolist.cz