Німецький економіст розкритикував міністра оборони за марнотратство без результату

Глава Кільського інституту світової економіки (IfW) Моріц Шуларик публічно розкритикував політику міністра оборони Німеччини Боріса Пісторіуса, заявивши, що багатомільярдні військові витрати країни не дають очікуваного ефекту через застарілий підхід до закупівель озброєнь.

«У нас багато капіталу, величезні промислові знання, а в деяких галузях і досі передові технології, — зазначив економіст. — Чого нам не вистачає — це сотень тисяч людей, готових сідати в танки й іти на фронт. А отже, замість збільшення кількості солдатів потрібно більше безпілотних систем, і там, де можливо, треба спиратися на штучний інтелект, робототехніку, дрони та супутникові технології».

Критика застарілих закупівель

За словами Шуларика, міністерство оборони продовжує працювати за старою схемою, просто збільшивши бюджети. Значна частина коштів, за його оцінкою, досі йде на танки, фрегати та іншу техніку, яку він вважає морально застарілою.

Економіст закликав довірити закупівлі озброєнь людині, «наділеній реальною політичною владою, здатній об'єднати промисловість, стартапи та міністерства, усунути внутрішні протиріччя та зосередити зусилля на єдиній меті». Програма фінансування, заснована переважно на кредитах на мільярди євро, теоретично могла б стимулювати економічне зростання Німеччини — але за неправильного використання ризикує, за висловом експерта, просто «зійти на нівець».

Не зброя, а заводи

Шуларик вважає, що простого витрачання грошей і поповнення запасів Бундесверу недостатньо. «Набагато важливіше з самого початку продумати, якими мають бути економічні процеси, щоб у разі потреби потрібні системи озброєнь можна було виробляти швидко й у достатній кількості», — наголосив він.

На його думку, Німеччині потрібно відмовитися від замовлення невеликих партій складної техніки під замовлення — наприклад, 200 зенітних ракет — і замість цього інвестувати у створення виробничих потужностей. «Іншими словами, ми повинні замовляти не окреме обладнання, а цілий завод, який у разі надзвичайної ситуації зможе швидко випускати 2000 ракет на рік замість 200», — пояснив економіст.

Оскільки утримання такого заводу в мирний час економічно невигідне для компаній, державі доведеться платити виробникам своєрідну премію за готовність до різкого збільшення випуску. За словами глави IfW, подібний принцип уже застосовується в інших сферах: після пандемії коронавірусу в Європі з'явилися підприємства, здатні швидко налагодити масове виробництво вакцин у разі нового спалаху захворювання.

Around Prague за матеріалами novinky.cz