Вчені: людство вийшло за межі 7 з 9 планетарних меж безпеки

Міжнародна команда вчених, зокрема фахівці Потсдамського інституту досліджень впливу клімату, констатувала у новій доповіді, що людство вийшло за межі семи з дев'яти безпечних планетарних меж — включно з кліматом, використанням землі та біорізноманіттям. За даними дослідників, лише два показники з дев'яти поки що залишаються в безпечній зоні, а природні механізми, які досі пом'якшували наслідки кліматичної кризи, слабшають швидше, ніж очікувалося.

Сім із дев'яти меж пройдено

Концепцію планетарних меж представила у 2009 році наукова група під керівництвом Йохана Рокстрьома зі Стокгольмського центру досліджень стійкості. Вчені виділили дев'ять ключових екологічних рубежів: зміну клімату, закислення океану, руйнування стратосферного озонового шару, біогеохімічні потоки фосфору й азоту, виснаження запасів прісної води, перевищення меж використання землі, втрату біологічного різноманіття, поширення атмосферних аерозолів і хімічне забруднення середовища.

Уже у 2009 році автори доповіді зафіксували перевищення трьох меж — за азотним циклом, втратою біорізноманіття та зміною клімату. У 2023 році кількість порушених меж зросла до шести, а торік до них додалася сьома — закислення океану, спричинене масовим поглинанням вуглекислого газу. Таким чином, за півтора десятиліття кількість пройдених критичних рубежів більш ніж подвоїлася.

Слабшаючі щити природи

Головним підсумком нової доповіді стало попередження про те, що природні «захисні щити» планети слабшають, а ризик ефекту доміно між межами різко зростає. Суходіл і океан поступово втрачають здатність поглинати вуглецеві викиди людства: через екстремальні посухи та пожежі деякі лісові екосистеми вже перетворюються з поглиначів вуглецю на його джерела. Світовий океан, який досі забирав надлишкове тепло від спалювання викопного палива, перестає пом'якшувати потепління атмосфери і сам стає фактором ризику.

Вчені зазначають, що планетарні межі взаємопов'язані: перевищення однієї з них — наприклад, за використанням землі — різко пришвидшує руйнування інших, зокрема клімату та біорізноманіття. Саме по собі перевищення межі не означає негайної катастрофи, але різко підвищує ризик незворотних змін — подібно до того, як у пацієнта з проблемами дихання до хвороби додаються порушення кровообігу та зайва вага, а загальний ризик для організму зростає експоненційно.

У безпечній зоні залишаються лише дві межі з дев'яти — забруднення атмосфери аерозолями та виснаження озонового шару. Але й тут є тривожні сигнали: відновлення озонового шару останнім часом уповільнилося, а середній глобальний показник щодо аерозолів маскує вкрай небезпечне забруднення повітря в окремих регіонах, наприклад у Південній Азії.

Рік кліматичних катастроф і рекордне Ель-Ніньйо

Доповідь опублікована після 12 місяців, позначених кліматичними катаклізмами на суходолі та в океані. Мусонні повені в Пакистані у 2025 році торкнулися понад 6,9 мільйона людей, а цього року подібна катастрофа загрожує мільйонам жителів Бангладеш і Філіппін. У серпні та вересні 2026 року руйнівні повені та зсуви в Непалі й Тибеті були спричинені обвалом льодовиків.

Літо 2026 року стало найспекотнішим за всю історію спостережень для Західної Європи — регіон зіткнувся з екстремальною посухою у Франції, Іспанії, Німеччині та Великій Британії, а також масовими лісовими пожежами по всій Європі та в Канаді. Рекордна спека фіксувалася також в Японії, Південній Кореї та на Близькому Сході, а посухи, що чергувалися із сильними зливами та заморозками, завдали збитків на мільярди врожаю в США та Африці.

У 2025 році було зафіксовано новий рекорд теплового вмісту океану. Із січня 2023-го по вересень 2025 року тепловий стрес спричинив знебарвлення коралів на 84,4% площі світових коралових рифів — це найбільше подібне явище за всю історію спостережень. Символом перегрітих океанів став торішній ураган «Мелісса», який швидко набрав силу до п'ятої категорії та обрушився на Ямайку після проходження над аномально теплими водами.

Свою роль у цих подіях відіграє і природне явище Ель-Ніньйо — тепла фаза коливань у системі океан-атмосфера в Тихому океані, яку ще в XIX столітті помітили перуанські та еквадорські рибалки. У теплу фазу західні вітри слабшають, поверхня океану нагрівається, а тепла вода блокує підйом холодних глибинних потоків. Зазвичай температура поверхні океану підіймається на 1–2°C, але цього року до вересня відхилення перевищило 3,05°C вище багаторічної норми — а пік події традиційно припадає на грудень. Нинішнє Ель-Ніньйо посилилося раніше, ніж подібні потужні події 1997 та 2015 років, а найбільше потепління спостерігається у східній частині тропічної частини Тихого океану.

Наслідки вже відчутні по всьому світу: посуха уповільнила судноплавство через Панамський канал, посилилася історична посуха в Карибському регіоні, що призвело до запровадження лімітів на воду в Пуерто-Рико та загрози врожаю на Ямайці. В Індонезії рано й потужно розпочався сезон лісових пожеж, в Індії мусонні дощі виявилися нижчими за норму за локальних повеней. Хвилі спеки очікуються в Південній та Південно-Східній Азії, Австралії та Амазонії, а продовольча безпека під загрозою на півдні та сході Африки. У Чилі та Перу, навпаки, сильні дощі та снігопади спричинили повені, порушили видобуток міді та призвели до закриття для туристів пам'ятки Мачу-Пікчу. До кінця року зливи, повені та зсуви очікуються також на західному узбережжі Південної Америки та на заході США.

Шляхи виходу з кризи

Людська цивілізація розвивалася останні 10 000 років завдяки відносно стабільному клімату та природним ресурсам. Зараз ці умови порушуються масовим викидом забруднювальних речовин і знищенням природних екосистем — лісів і боліт, які фільтрують питну воду — заради сільського господарства та забудови. Автори доповіді попереджають, що здатність суходолу, лісів, водойм і океанів слугувати буфером проти кліматичної кризи «принципово слабшає і може бути суттєво переоцінена». Зростає ризик, що Амазонський тропічний ліс, найбільше у світі сховище вуглецю, досягне точки неповернення і перетвориться на савану — з важкими наслідками для клімату, продовольчої та водної безпеки і здоров'я людей по всьому світу.

«Ель-Ніньйо становить величезну загрозу продовольчій безпеці мільйонів людей, які вже зараз перебувають в уразливому становищі. Чим раніше ми допоможемо людям підготуватися до цих кліматичних шоків, тим більше у нас шансів врятувати життя і захистити джерела їхнього існування», — заявив Карл Скау, виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Головний автор доповіді Борис Сакшевскі охарактеризував ситуацію так: «Діагноз однозначний. Тиск зростає за всіма планетарними межами, які вже вийшли за межі безпечного простору. Це означає зростання ризику масштабних, тривалих і потенційно незворотних змін, тоді як простір для помилок під час вирішення цих проблем скорочується».

На думку вчених та економістів, набір рішень для повернення планети в безпечний стан відомий, але потребує системних змін в економіці, енергетиці та споживанні. Проблему клімату та закислення океану має вирішити трансформація енергетики: відмова від викопного палива, перехід на відновлювані джерела, підвищення енергоефективності будівель і промисловості, а також відновлення лісів, боліт і ґрунтів у поєднанні з технологіями уловлювання та зберігання вуглецю.

Порушені цикли азоту та фосфору, надмірне використання землі та втрату біорізноманіття покликана виправити реформа сільського господарства та продовольчої системи: екологічне землеробство, точне внесення добрив, зниження глобального споживання м'яса та молочних продуктів, а також скорочення харчових відходів — це звільнить землю для відновлення екосистем. Хімічне забруднення пластиком, хімікатами та важкими металами, а також виснаження ресурсів має вирішити перехід до циркулярної економіки — з правом на ремонт техніки, замкнутими циклами матеріалів і суворим регулюванням синтетичних речовин.

«У нас немає часу зволікати: у нас є знання, можливості та рішення, щоб змінити курс. Прискорення заходів для повернення всіх планетарних меж у безпечний операційний простір необхідне для захисту життів і джерел існування людей, а також для виконання обіцянки спільного майбутнього процвітання», — заявив Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту й один із співавторів доповіді.

Ресурси та технології для перебудови економіки в межах можливостей планети вже існують, зазначають автори доповіді. Головною перешкодою залишається нездатна до дій політика, залежна від лобі нафтогазової та агрохімічної промисловості й різних олігархічних інтересів. Після літа, позначеного численними трагедіями через зміну клімату, вчені закликають говорити про це голосніше і будувати стійкіші та солідарніші домогосподарства, міста й держави — світ, за їхніми словами, стоїть на краю прірви, а люди дедалі більше прагнуть змін.

Читайте також: 8 найкращих пішохідних маршрутів Чеським раєм: скельні містечка, замки та озера за дві години від Праги

Джерело: ekolist.cz