У суботу до Чернігівської області прибули сотні евакуйованих з окупованих Олешок. Їхній шлях на підконтрольну Києву територію пролягав через окупований Крим, російську територію та Білорусь; вивезти людей вдалося завдяки тимчасовому перемир'ю.
Дмитро чекав на дружину на кордоні України та Білорусі й точно знав, скільки днів минуло з їхньої останньої зустрічі: 1711. Коли Лариса вийшла з автобуса, подружжя обійнялося й кілька разів поцілувалося, обоє з українськими прапорами на плечах.
Життя в окупованому місті сильно позначилося на 54-річній Ларисі: за даними міжнародних ЗМІ, вона втратила третину своєї ваги. Але в розмові вона говорила не лише про себе, а й про тих, хто залишився в такому самому становищі. «Нам усім важко. Ми чекаємо, коли все закінчиться, коли прийдуть мир і перемога», — сказала вона.
Інші евакуйовані розповідали передусім про голод і виснаження. 29-річний Валера повідомив, що в місті не можна було дістати навіть хліба: люди розводили городи й їли все, що знаходили.
Останніми місяцями умови в Олешках різко погіршилися: у місті зникли електрика, газ і вода, бракувало продуктів і ліків. За словами евакуйованих, їжу до міста не привозили місяцями, і люди витрачали запаси в покинутих квартирах, їли мариновані овочі, врожай зі своїх грядок і навіть бур'яни.
Жанна Птахова виїхала з Олешок із доньками Єлизаветою та Дар'єю, поки це ще було можливо. Її чоловік залишився вдома, щоб доглядати за будинком до безпечного повернення родини. За її словами, він склав у будинку піч, завів курей і розбив город: з оселі, розрахованої на сучасне життя, зробив житло для найпримітивніших умов. Через три роки родина нарешті возз'єдналася. «Своїх дівчат я побачив серед усіх ще з автобуса», — розповів батько Михайло Палій.
Деяких літніх мешканців привезли до кордону на ношах. Лікарі побоюються передусім наслідків тривалого недоїдання. Директор Чернігівської обласної лікарні Андрій Жиденко попередив, що після довгого голоду надто швидке повернення до звичного харчування може спричинити серйозні ускладнення, тому серед евакуйованих є люди з травмами, які перенесли інсульт і мають обмежену рухливість.
Евакуйований Олександр сказав, що ніколи в житті не почувався краще — наче вирвався з пекла; під час окупації він майже не виходив на вулицю. Любов зізналася, що до посадки в автобуси всі боялися й нервували, але зрештою все минуло добре.
Евакуацію уможливило тимчасове перемир'я, яке почалося у вівторок, 27 жовтня, і має діяти до неділі, 1 листопада. За словами українських представників, у його погодженні брала участь і перша леді США Меланія Трамп. Перед виїздом потрібно було забезпечити безпечний шлях із міста та розмінувати його, при цьому зберігалася загроза атак дронів. Мешканцям відвели чотиригодинне вікно на виїзд. В операції брали участь 25 автобусів місткістю до 750 осіб, а також машини швидкої допомоги для людей з обмеженою рухливістю.
Український омбудсман Дмитро Лубінець, який брав участь в організації, повідомив, що наймолодшому з врятованих був один рік, а найстаршому — 94 роки. Переговори з російською стороною він назвав надзвичайно складними. Президент України Володимир Зеленський подякував усім, хто допоміг вивезти мешканців, і всім, хто привертав увагу до теми Олешок і гуманітарної катастрофи на тимчасово окупованій території.
Не всі вирішили поїхати: частина людей воліла залишитися в Олешках, хоча місто значною мірою зруйноване й у ньому бракує найнеобхіднішого. Українська влада пообіцяла, що гуманітарну допомогу отримають і вони.
Around Prague за матеріалами denik.cz