Європейський союз у понеділок затвердив наймасштабніше за один раз розширення санкційного списку проти Росії. Нові обмеження стосуватимуться майже 1600 людей і організацій, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Рішення ухвалили на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Люксембурзі.
«Понад половина організацій, які потрапили під санкції, пов’язані з виробничим ланцюгом балістичних ракет. Ми помітно ускладнюємо, уповільнюємо й здорожчуємо для Росії виробництво зброї, якою вона вбиває українців», — заявила очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас. За її словами, загальна кількість осіб і організацій у санкційному списку, спрямованому на захист територіальної цілісності України, зросте майже на третину.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль назвав новий пакет «безпрецедентним санкційним ударом». «Ми ускладнюємо Путіну продовження агресивної війни всупереч міжнародному праву та цинічну спробу виснажити цивільне населення України смертоносними бомбардуваннями», — сказав він.
Проте кілька днів тому Путін отримав несподівану підтримку з Вашингтона. У п’ятницю президент США Дональд Трамп оголосив про угоду з Москвою щодо постачання щонайменше 300 тисяч тонн дизельного пального і тим самим скасував попередні американські санкції проти Росії. Цей крок викликав тривогу в Україні та серед її союзників: вони вважають, що він підриває трансатлантичну єдність, поки Росія посилює атаки на Україну.
«США — наш найбільший союзник, але наше послання чітке: якщо ми хочемо закінчити цю війну, єдиний спосіб — посилити тиск на Росію, — заявила в понеділок уранці Каллас. — Росія розпочала цю війну. Про це не варто забувати». Європейські країни закликають Вашингтон тримати жорстку лінію щодо Москви, але після повернення Трампа не завжди знаходять підтримку Білого дому.
Оцінити реальну дію санкцій, за словами експертів, важко. «Оцінку ефективності санкцій варто починати з того, чого ми хочемо ними досягти», — пояснила Ксенія Кіркгем, яка вивчає міжнародні санкції та економічний примус у лондонському Королівському коледжі. Якщо мета — надовго послабити російську економіку, наслідки помітні. Якщо ж змусити Росію припинити бойові дії, картина «набагато менш однозначна».
Росія сьогодні — одна з найбільш санкційних країн світу. Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Захід розраховував, що економічний тиск позбавить Москву грошей і технологій для війни. Економіка не обвалилася, а Кремль зумів перенаправити частину торгівлі. Натомість санкції підвищують вартість війни, уповільнюють модернізацію та ускладнюють доступ до технологій. «Росія має значні внутрішні ресурси, потужну промислову базу та високу самозабезпеченість у ключових галузях. Це дає їй змогу довго вести війну», — пояснила Кіркгем.
Частина країн намагається підтримувати Україну й на полі бою. Фінляндія, давній прихильник Києва, пообіцяла збільшити фінансову та військову допомогу, насамперед на протиповітряну оборону. Схожу позицію обстоюють країни Балтії та Данія.
В ЄС лишається й інший інструмент — конфіскація заморожених російських активів у банках Союзу. Ці гроші можна було б спрямувати на допомогу Україні або її відбудову. Але суперечки тривають, насамперед через побоювання Бельгії щодо реакції Москви та створення прецеденту.
Джерело: seznamzpravy.cz