Віцепрезидентка Венесуели Дельсі Родрігес виступила на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку з промовою, яка разюче відрізнялася від її попередніх різких заяв на адресу США — замість звинувачень в «економічному тероризмі» вона заговорила про співпрацю та партнерство з Вашингтоном.
Зміна риторики сталася після того, як 3 січня американський спецназ затримав у Каракасі багаторічного соціалістичного лідера Венесуели Ніколаса Мадуро та вивіз його до в'язниці у США. Родрігес, яка обіймала посаду віцепрезидента, посіла його місце. Спочатку вона називала те, що сталося, викраденням і обіцяла, що революція не підкориться американському диктату, однак невдовзі тон різко змінився.
Як пізніше зізналася сама Родрігес, президент США Дональд Трамп поставив їй та іншим представникам колишнього оточення Мадуро жорсткий вибір: співпраця або смерть протягом 15 хвилин. Вона обрала перший варіант — і держава, яку вона сама колись зневажливо називала «імперією з півночі», перетворилася на партнера і друга Венесуели.
Різницю в позиції наочно демонструють два її виступи в ООН. У 2019 році Родрігес говорила про «нахабне пограбування» — за її словами, через американську блокаду економіка Венесуели втратила з 2015 по 2018 рік 130 мільярдів доларів, а доходи країни впали вдевятеро. Цього року та сама Родрігес підписала угоду, за якою США отримують доступ до 65 мільярдів барелів венесуельської нафти — це п'ята частина всіх нафтових запасів країни. Двома днями раніше в тій самій залі Трамп назвав цю угоду результатом січневого удару по режиму Мадуро, заявивши: «Переможцю завжди дістаються трофеї».
У своїй 19-хвилинній промові Родрігес заявила: «На цій сесії Генеральної Асамблеї я хочу чітко заявити: у Венесуелі відбудуться вибори». Однак вона не назвала ні дати, ні термінів переходу до демократії, посилаючись на те, що «найміцніші демократичні трансформації сучасного світу» народжуються не з потрясінь, а з поступових інституційних змін.
Ця невизначеність викликала скепсис у венесуельської опозиції. Стало відомо, що лідерка опозиції Марія Коріна Мачадо, лауреатка Нобелівської премії миру, цього тижня тричі намагалася повернутися до Венесуели з-за кордону — як повітрям, так і морем, — але щоразу отримувала відмову. За словами її представника у США Девіда Смолянскі, хто саме перешкоджає поверненню, не уточнюється, однак, за наявними даними, проти виступає і адміністрація Трампа, яка вважає, що фізична присутність Мачадо в країні може дестабілізувати обстановку.
Політичний аналітик з Каракаса Алонсо Молейро вважає, що партнерство з Родрігес цілком влаштовує Трампа, а перехід до демократії може розтягнутися на роки, поки вона утримує свою головну суперницю Мачадо осторонь від влади. На його думку, ідеологічний розворот Родрігес пояснюється не політичною реабілітацією, а прагненням врятувати власне життя.
Аналітик CNN Альфредо Меса додає, що час грає на руку Родрігес: поки дата виборів не призначена, а вона контролює державний апарат, рух чавізму лише зміцнює позиції. Незадовго до її візиту до Нью-Йорка правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала звіт, згідно з яким венесуельські державні структури, відповідальні за репресії та грубі порушення прав людини, за Родрігес залишаються практично недоторканими.
Джерело: seznamzpravy.cz