Судети: що це, Мюнхенська угода і виселення німців з Чехії

Судети (нім. Sudetenland, чес. Sudety) — колишні німецькомовні прикордонні райони Чехії, Моравії та Чеської Сілезії. До війни в Чехословаччині жили близько трьох мільйонів німців, майже чверть населення, більшість — у прикордонні. Мюнхенська угода 1938 року віддала ці землі нацистській Німеччині, а в 1945–1946 роках майже всіх німців виселили. Сьогодні це частина Чехії: Крконоше, Їзерські гори, Шумава, Ліберець, Хеб, Усті-над-Лабем. Around Prague звірив дати й цифри з декларацією 1997 року, текстами декретів, матеріалами Radio Prague International та Військово-історичного інституту 30 жовтня 2026 року.

Де розташовані Судети і звідки назва

Судети — передусім гори. Хребет завдовжки близько 310 км тягнеться вздовж північного кордону Чехії: Їзерські гори, Крконоше зі Снєжкою, Орлицькі гори, Єсеники. Слово «судетські німці» 1902 року запровадив публіцист Франц Єссер. «Судетським краєм» він називав усі райони Чехії та Моравії-Сілезії, де жили німці, зокрема далекі від цих гір, наприклад Шумаву. Після 1918 року поняття стало політичним, і через нацистську пропаганду в чеській мові слова «Sudety» і «sudetský» досі мають негативний відтінок.

Хронологія

Коли	Що сталося
1902	Франц Єссер запроваджує термін «судетські німці»
1918	Створено Чехословаччину, німці — 22,3% населення
1 жовтня 1933	Конрад Генлейн засновує в Хебі рух, з 1935 року — Судетонімецька партія
травень 1935	Партія Генлейна отримує 44 мандати і стає другою за силою в країні
30 вересня 1938	Підписано Мюнхенську угоду
15 березня 1939	Окупація решти Чехії та Моравії, протекторат
1945	«Дике» виселення німців
1946	Організований трансфер до американської та радянської зон
21 січня 1997	Чесько-німецька декларація
травень 2026	Фонд майбутнього продовжено до 2037 року, з’їзд судетських німців уперше проходить у Чехії

Від Чехословаччини до Мюнхена

У прикордонні проходили головні оборонні лінії Чехословаччини проти Німеччини. У 1930-х роках найбільшою німецькою партією стала партія Конрада Генлейна, а нацистська Німеччина домагалася приєднання цих районів до рейху. Угоду в Мюнхені підписали Гітлер, Муссоліні, Чемберлен і Даладьє невдовзі після півночі 30 вересня 1938 року. Чехословаччину на переговори не запросили. Німеччина зайняла прикордоння з 1 по 10 жовтня. Разом із землями, які восени забрали Польща та Угорщина, країна втратила 29,6% території (41 596 км²) і 4 879 000 мешканців. Із зайнятих районів тікали чехи, євреї, німецькі соціал-демократи та антифашисти: на 1 березня 1939 року біженців було майже 150 тисяч. Генлейн став гауляйтером рейхсгау «Судетська область», а 15 березня 1939 року Німеччина окупувала решту Чехії та Моравії.

Виселення, вигнання чи трансфер: 1945–1947

У 1945 році відбулося так зване «дике» виселення: за оцінкою історика Яна Кршена, тоді з країни вигнали 700–800 тисяч німців. Потсдамська конференція союзників погодилася на переселення німців із Польщі, Чехословаччини та Угорщини до Німеччини й вимагала проводити його впорядковано та гуманно. У 1946 році близько 1,3 млн осіб відправили до американської зони окупації і близько 800 тисяч — до радянської. Загальні оцінки — від 2,8 до приблизно 3 млн осіб, близько 250 тисяч німців залишилися в країні. Кількість загиблих оцінюють по-різному, Radio Prague наводить 25–30 тисяч. Навіть назви цих подій різні:

Odsun («вивезення») — термін чеської влади з 1945 року, німецькою Abschub, англійською transfer. Судетонімецькі організації вважають його прикрашальним.
Vyhnání / Vertreibung / expulsion — «вигнання». Так кажуть у Німеччині, а чеські історики — передусім про насильницьку фазу 1945 року.
Декларація 1997 року говорить про «вигнання та примусове виселення» (vyhánění a nucené vysídlení).

Декрети Бенеша

Так називають 143 декрети президента Едварда Бенеша 1940–1945 років, видані в лондонській еміграції та після визволення. Кілька з них стали правовою основою для позбавлення німців майна і громадянства:

№ 12/1945 від 21 червня 1945 року — конфіскація без компенсації сільськогосподарської власності німців, угорців, а також осіб, визнаних зрадниками й ворогами республіки.
№ 33/1945 від 2 серпня 1945 року — позбавлення громадянства осіб німецької та угорської національності; виняток — для тих, хто довів вірність республіці й брав участь в опорі або постраждав від нацистського терору.
№ 108/1945 від 25 жовтня 1945 року — конфіскація майна, визнаного ворожим.

Декрети формально не скасовані. Коли 2002 року їх скасування домагалися Австрія та судетонімецькі організації, провідні чеські політики називали це нереалістичним. Перед вступом Чехії до ЄС тему обговорював і Європарламент.

Декларація 1997 року і Фонд майбутнього

21 січня 1997 року Гельмут Коль, Клаус Кінкель, Вацлав Клаус і Йозеф Зеленєц підписали в Празі чесько-німецьку декларацію. Німеччина визнала відповідальність за свою роль у подіях, що призвели до Мюнхена, вигнання людей із прикордоння та окупації Чехословаччини, і висловила жаль через нацистські злочини. Чеська сторона висловила жаль, що вигнання, примусове виселення, конфіскації та позбавлення громадянства завдали страждань невинним, зокрема через колективну провину, а також через свавілля, яке закон № 115 від 8 травня 1946 року залишив безкарним. Обидві сторони вирішили не обтяжувати відносини питаннями минулого, зберігши кожна свою правову позицію.

Декларація створила Чесько-німецький фонд майбутнього. Його засновано 29 грудня 1997 року, з 1998 року він розподілив 2,43 млрд крон на спільні проєкти, лише у 2025 році — 776. 8 травня 2026 року міністри закордонних справ домовилися продовжити роботу фонду до 2037 року.

Судети сьогодні і що подивитися

Після війни прикордоння заселили переселенці: до травня 1947 року вони становили майже дві третини з 2,2 млн мешканців. Багато сіл спорожніло, а в 1950-х роках на Шумаві в прикордонній смузі знесли, наприклад, Бучину, Кніжеці-Плане і Стодулки. Географи Карлового університету говорять про «фантомний кордон»: у колишніх Судетах у середньому нижчий рівень освіти і рідше ходять на профілактичні огляди. 2005 року на мосту через Лабу в Усті-над-Лабем відкрили дошку пам’яті жертв насильства 31 липня 1945 року. У травні 2026 року з’їзд судетських німців уперше пройшов у Чехії, у Брно: були протести, більшість Палати депутатів висловилася проти.

Крконоше — найвища частина Судет і водоспад Панчава.
Їзерські гори і Ліберець — вежа Єштед, див. поїздки з Праги на день.
Шумава і Чеська Швейцарія — національні парки.
Хеб — старе місто біля баварського кордону.
Карлові Вари і Локет — у добірці найкрасивіших міст Чехії.

Часті запитання (FAQ)

Що таке Судети простими словами?

Прикордонні райони Чехії, Моравії та Чеської Сілезії, де до 1945 року жили переважно німці. Назву взято від гір Судети.

Де розташовані Судети на мапі?

Уздовж нинішніх кордонів Чехії з Німеччиною, Польщею та Австрією: від Крконоше на півночі до Хеба на заході й Шумави на південному заході.

Чому Судети відійшли Німеччині в 1938 році?

Нацистська Німеччина домагалася приєднання районів із німецькою більшістю, і Велика Британія, Франція та Італія погодилися на це в Мюнхені без участі Чехословаччини.

Скільки німців виселили із Судет?

За різними оцінками, від 2,8 до приблизно 3 млн осіб у 1945–1946 роках. Близько 250 тисяч залишилися.

Що таке декрети Бенеша?

143 декрети президента Бенеша 1940–1945 років. Деякі позбавили німців і угорців громадянства та майна. Формально вони не скасовані.

Судети зараз — це Чехія чи Німеччина?

Чехія. Після війни Чехословаччину відновили в довоєнних кордонах, з 1993 року це незалежна Чехія.

Джерела: декларація 1997 року (МЗС Чехії), текст Мюнхенської угоди, Військово-історичний інститут, Holocaust Encyclopedia, декрети 12/1945, 33/1945, 108/1945, Radio Prague International: виселення, заселення, біженці 1938 року, Університет Пассау про терміни, Фонд майбутнього, ČTK, ČT24, ZDF. Перевірено 30 жовтня 2026 року.

Дивіться також: 9 місць у національних парках Чехії, Водоспад Панчава, Куди поїхати з Праги на один день, 8 найкрасивіших міст Чехії.

Фото: Снєжка в Крконоше. Pudelek, Wikimedia Commons, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Коментарі (0)

Будьте ввічливі. Спам та образи видаляємо.