Світовий ринок іграшок, виготовлених на 3D-принтерах, до 2030 року досягне 130 мільйонів доларів і зростатиме в середньому на 8,6% на рік, свідчить дослідження консалтингової компанії Industry ARC. Технологія вже проникла і на чеський ринок: місцеві виробники друкують як готову продукцію для продажу, так і самі принтери для домашнього використання.
Серед світових гравців випробування в обох напрямках веде американський виробник ляльок Барбі — компанія Mattel. Серед європейців у виробництві конструкторів 3D-друк використовує Lego. У Чехії з технологією працює виробник легендарного Ігрчека — компанія Efko.
За словами голови Efko та президента Асоціації іграшок і ігор Мирослава Котіка, 3D-друк має два основні застосування. Перше — коли покупець друкує щось удома сам, і головна цінність тут не сама іграшка, а досвід власного виготовлення. «Це радше доповнення до іграшки, ніж її заміна», — вважає Котік.
Efko вже застосовує такий підхід у автотрасі ITES: компанія розробила шасі, на яке можна встановити надрукований на 3D-принтері кузов власного дизайну або завантаженої моделі. Другий варіант — використання 3D-друку безпосередньо виробником для невеликих індивідуальних партій. Поки що, за словами Котіка, друк за швидкістю та ціною не може замінити лиття пластику під тиском, яким зараз виготовляють Ігрчека.
Інша чеська компанія, Потвюрков, пішла далі: ще у 2021 році вона придбала принтери Prusa Research і почала повноцінне виробництво. У празькій філії компанії покупці можуть побачити десятисантиметрову перламутрову жабку, яка рухає головою при кожному дотику, і напівметрового дракона з рухомими суглобами.
«Наш оборот зріс на 132% рік до року. Починали п’ять років тому з одним принтером, а сьогодні у нас близько 50 принтерів і команда з кількох людей», — розповів директор Потвюрков Ян Кацеровський. За його словами, компанія продає продукцію через власний інтернет-магазин, партнерів, ярмарки та точку в торговому центрі Май у Празі, причому попит надходить не лише з Чехії, а й з-за кордону. Наразі Потвюрков випускає близько 500 фігурок на день.
Історія компанії почалася з того, що чотирирічній доньці засновника сподобалася модель дракончика з рухомими суглобами, яку не вдалося ніде купити. Кацеровський придбав перший принтер Prusa Research, надрукував іграшку вдома — так і народилася бізнес-ідея.
Впровадження технології в індустрію іграшок не обходиться без суперечливих моментів. У 2016 році Mattel спільно з технологічною компанією Autodesk представила домашній 3D-принтер ThingMaker, на якому діти мали друкувати іграшки самостійно. Однак запуск неодноразово відкладався, а у 2019 році проєкт закрили — пристрій, вартість якого планувалася на рівні близько 300 доларів (приблизно 7500 крон), так і не надійшов у продаж.
«Ми не стоїмо на порозі епохи, коли діти самостійно масово виготовлятимуть цілі іграшки. Для друку потрібні принтер, дані, правильно налаштований процес, перевірений матеріал і часто ще доопрацювання чи складання», — зазначив Котік. Скептично щодо революції в галузі налаштовані й інші компанії: директор фірми Bambule Петр Гомолка вважає, що без дотримання суворих вимог безпеки та гігієни, обов’язкових за нормами Євросоюзу, якісне виробництво таких іграшок великими серіями є складним завданням.
Саме тому Потвюрков вибудував власний виробничий процес під повним контролем — від походження матеріалу до готового виробу. Проблема, про яку говорить Гомолка, насамперед стосується дешевих іграшок з китайських маркетплейсів на кшталт Temu — там, на думку виробників, допомогти може лише суворий контроль за дотриманням правил, чинних у ЄС.
Джерело: seznamzpravy.cz