«Ескалація неминуча»: експерти попереджають, що Росія вже випробовує НАТО

Глава чеської Служби безпеки та інформації (BIS) Міхал Коуделка та інші керівники європейських спецслужб попередили, що Росія може вже в найближчі місяці, а не через роки, перевірити міцність НАТО — аж до обмеженого вторгнення на територію однієї з країн альянсу. Про це йдеться у свіжому попередженні представників європейської розвідки, до якого приєдналися й американські спецслужби.

Випробування альянсу вже триває

За даними американської розвідки, про які писали ЗМІ у серпні, Москва в найближчі місяці може розпочати «обмежене вторгнення», щоб перевірити рішучість НАТО. Але, як зазначають експерти, перевірка альянсу не обов'язково означає класичний військовий напад — Росія здатна діяти через саботаж, кібератаки, порушення повітряного простору та операції, авторство яких неможливо буде відразу довести.

«Якщо запитати, як виглядала б така атака, то, на мій погляд, усе це вже відбувається. Росія випробовує НАТО в Європі давно, щонайменше з 2022 року, а насправді й раніше. Ми бачили величезне зростання різних видів гібридних атак, і цього року, думаю, станеться ще один помітний стрибок», — каже аналітик з питань України та гібридної війни Максим Безносюк.

З ним погоджується і Марек Менкішак, керівник російського відділу польського Центру східних досліджень (OSW). «Ескалація неминуча, тому що те, що називають ескалацією так званої російської гібридної війни проти Європи, по суті вже триває. Росія почала цю ескалацію кілька місяців тому, і майже щодня ми стикаємося з дедалі більшою зухвалістю та агресивністю її дій», — зазначає він. За його словами, окремі інциденти не завжди легко відрізнити від випадковості, а Москва може використовувати операції під чужим прапором, щоб перекласти відповідальність на інших.

Ті самі методи, але жорсткіші

На думку Менкішака, слід очікувати посилення вже звичних для Росії методів: саботажу, атак на критичну інфраструктуру, кібероперацій та дезінформаційних кампаній. Може зросте й кількість дронів, що перетинають кордони, а також інших порушень повітряного простору. «Це будуть ті самі схеми, які ми бачили й раніше: підривна діяльність, саботаж, теракти, удари по інфраструктурі, включно з залізницями, кібератаки та масштабні пропагандистські й дезінформаційні кампанії», — додає експерт.

Мета, за його словами, не обов'язково сама шкода інфраструктурі — важливіше те, що станеться потім: як на це реагуватимуть європейські уряди та суспільство. Саме тут, вважають деякі політики, у Європи є проблема: попри зростання кількості інцидентів, справді єдиної відповіді досі не було. Голова комітету Європарламенту з питань оборони, німецька депутатка Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, визнала: «Ми занадто боязкі — точно. Володимир Путін ніколи не зупиниться, він постійно просувається вперед. Ми маємо показати, що готові захищатися».

Окрему тривогу в Європі викликають дрони: за даними Європейської комісії, вони дедалі частіше використовуються не лише для розвідки, а й для саботажу та атак, порушують роботу аеропортів і створюють ризики для критичної інфраструктури. Цього року Єврокомісія представила план щодо посилення захисту від дронів — він передбачає краще виявлення та ідентифікацію безпілотників, координацію реагування на інциденти з ними, розгортання систем протидії дронам біля критичної інфраструктури та на зовнішніх кордонах, а також спільні навчання і тісніша взаємодія військових і цивільних служб.

Один з європейських чиновників, які відповідають за питання безпеки й оборони, зазначив, що почати дискусію про можливу відповідь важливо саме собою, але самих розмов недостатньо: потрібна чітка політична воля до можливої військової реакції, інакше є ризик послабити значення принципу колективної оборони альянсу. Ситуацію ускладнює й невизначеність позиції США: президент Дональд Трамп неодноразово ставив під сумнів окремі аспекти роботи НАТО та колективної оборони. «Ми обговорювали можливість застосування статті 5 статуту альянсу, — розповів східноєвропейський дипломат, — але не хочемо ескалації, і це може обернутися проти самого Путіна, оскільки показало б, що Трамп не готовий допомагати».

Розрахунок на втому Європи від України

На думку Безносюка, Росія хоче переломити на свою користь ситуацію навколо війни в Україні. Вважаючи європейську підтримку Києва однією з головних перешкод на шляху до своєї перемоги, Москва може намагатися підвищити ціну, яку платять за цю підтримку самі європейці. «Росія намагається підірвати підтримку України в Європі. Вона хоче, щоб європейці зосередилися на власних проблемах, захисті інфраструктури та протиповітряній обороні, а допомога Україні відійшла на другий план. Йдеться не тільки про випробування реакції НАТО, а й про спробу дестабілізувати Європу зсередини», — каже аналітик.

Менкішак дотримується подібного погляду: «Росіяни вважають, що політичні чинники тут навіть важливіші за військові. Через кампанію залякування, створення страху і потенційно паніки вони хочуть досягти політичних результатів». За його словами, важливо не так те, чи вдасться реалізувати конкретну атаку чи диверсію, як те, чи зможуть європейські країни домовитися про спільну відповідь. «Росіяни хочуть зрозуміти, чи вдасться їм настільки залякати європейські країни, щоб ті почали переглядати підтримку України. Вони хочуть підвищити ціну цієї підтримки, поглибити політичні розбіжності та вплинути на рішення європейських урядів», — пояснює експерт.

За словами Безносюка, окремі інциденти самі по собі можуть бути не такими важливими — Москва радше спостерігає, чи слідує за ними єдина реакція, чи, навпаки, переважає бажання замовчати проблему і уникнути подальшої ескалації. Кордони Росія, на його думку, може зсувати поступово: спочатку через інциденти, відповідальність за які легко поставити під сумнів, а потім і через більш відкриті дії, які вже важко буде пояснити випадковістю. «Більш імовірні порушення в бік країн, що межують з Росією або Білоруссю», — вважає він, додаючи, що російські оперативники вже можуть перебувати на території деяких країн НАТО і чекати подальших вказівок.

Прибалтика в режимі готовності

Європейські країни, особливо ті, що розташовані поблизу Росії, готуються до можливих атак, і деякі точки на карті привертають особливу увагу. Одна з них — естонська Нарва, місто прямо на кордоні з Росією: річка Нарва відділяє Естонію від російського Івангорода, а сам кордон проходить практично через центр міської забудови. Для Москви цей район особливо чутливий через численне російськомовне населення на естонському боці.

«Для мене найцікавіше місце — саме Нарва. Росія вже давно веде там інформаційні операції, а в російськомовних соцмережах я бачив просування ідеї так званої Нарвської народної республіки. З'являються сепаратистські символи та заяви, що російськомовним жителям потрібен захист. Це дуже тривожна закономірність», — каже Безносюк.

Ще одна стратегічна точка — Сувалківський коридор, ділянка довжиною близько ста кілометрів між Польщею та Литвою. Він з'єднує країни Прибалтики з рештою території НАТО і водночас проходить між російською Калінінградською областю та Білоруссю. Саме такі місця показують, чому в розмові про можливе випробування НАТО Росією йдеться не завжди про класичний військовий удар: навіть невеликий інцидент у чутливому місці здатний обернутися для альянсу серйозними політичними наслідками.

При цьому, поки Україна стримує вторгнення Путіна, у країнах Прибалтики зберігається згода, що пряма військова атака Росії поки залишається малоймовірною. Нинішні спроби Москви залякати Європу там сприймають насамперед як спосіб відмовити європейські країни від підтримки України та ізолювати Київ. Але якщо війна в Україні завершиться перемир'ям і Росія перестане бути пов'язана бойовими діями там, ситуація з безпекою в столицях прибалтійських держав може змінитися швидко. І тоді важливим виявиться не тільки те, що саме відбулося, а те, наскільки швидко і злагоджено на це зможе відповісти НАТО.

Джерело: seznamzpravy.cz