Керівниця Продовольчої та споживчої палати Чехії у своєму коментарі розповіла, з якими проблемами стикається місцева харчова промисловість і чому в населення складається викривлене уявлення про реальну вартість продуктів.
За її словами, останні роки галузь живе в постійній нестабільності: спочатку пандемія COVID-19, потім енергетична криза на тлі війни в Україні, а тепер ще й конфлікт на Близькому Сході. До цього додаються вимоги Єврокомісії — нові регламенти, які на перший погляд здаються просто паперовою роботою, але насправді обертаються реальними витратами для виробників.
Голова палати звернула увагу, що про ціни на продукти говорять постійно — наприклад, у контексті їхнього внеску у зниження загальної інфляції. Але, на її думку, це створює хибне уявлення: у населення немає реального розуміння того, скільки насправді коштує виробництво їжі.
Водночас у галузі діє власна економічна логіка: окрім цін на енергоносії та сировину, у виробників помітно зростають витрати на логістику й адміністрування. Окремо вона відзначила упаковку — її вартість різко підскочила ще з часів пандемії, хоча про це майже не говорять. Крім того, зростає мінімальна зарплата — зростання доходів працівників справедливе, але ці витрати все одно має покрити виробник.
«Ніхто не каже, що людям не повинні справедливо платити, але виробник продуктів має на цьому заробити», — підкреслила вона. За її словами, одночасний тиск у бік низьких цін на продукти та зростання витрат — це речі, які погано поєднуються одна з одною. Гарною ознакою вона назвала те, що в останніх дискусіях дедалі частіше звучить ідея: продукти харчування — це стратегічна сировина, і Чехії варто більше переробляти її всередині країни, а не експортувати в сирому вигляді.
На запитання про те, як досягти глибшої переробки продукції всередині країни, голова палати відповіла, що це давня й болюча проблема. Чехія експортує сировину багато в чому через ціну: за кордоном готові платити більше за чеську яловичину, тому що там її сприймають як преміальний продукт.
При цьому, за її словами, місцевий переробник був би готовий платити сільгоспвиробнику справедливу ціну, але може дозволити собі заплатити лише стільки, за скільки потім зуміє продати товар торговельній мережі. Це змушує його знижувати закупівельну ціну сировини у фермера, а той, якщо є можливість, воліє продати продукцію за кордон, де платять більше.
Вирішити проблему, на думку голови палати, можна лише через виправлення цих перекосів у ланцюжку постачання та створення умов для ефективнішої переробки продукції всередині країни.
Джерело: novinky.cz