Європейські політики порівнюють ситуацію з Росією з 1939 роком

Європейські політики все частіше попереджають про загрозу поширення російської війни проти України на інші країни. Президент Польщі Кароль Навроцький порівняв нинішню ситуацію з подіями 17 вересня 1939 року, коли Червона армія вторглася до Польщі за домовленістю з нацистською Німеччиною — так званим пактом Молотова-Ріббентропа.

«Росія веде проти нас гібридну війну, це може бути підготовкою до масштабної військової агресії. Ми вже проходили це одного разу в історії», — заявив Навроцький. Прем'єр-міністр Польщі Донald Туск у четвер сказав: «Ми знаємо, що вони щось готують. Ми маємо готуватися до всіх сценаріїв».

Реакція Франції та Британії

Президент Франції Емманюель Макрон у п'ятницю зібрав в Єлисейському палаці екстрене засідання з лідерами політичних партій, керівництвом спецслужб та армії. За його словами, «в останні тижні загроза — особливо російська гібридна загроза — з якою стикаються європейці та Франція, посилилася».

Уряд Великої Британії, за наявними даними, розробив план забезпечення населення запасами тривалого зберігання їжі та води на випадок російської кібератаки або порушення роботи інфраструктури. Наступного року в країні планують навчання з симуляцією кібератаки.

Позиція Чехії та Словаччини

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш визнав, що країна також стикається з російською гібридною війною. «Тому наші спецслужби приділяють максимальну увагу всім ризикам, пов'язаним із діяльністю російських спецслужб проти нашої країни», — заявив він.

Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо у четвер сказав: «Ситуація ніколи не була настільки серйозною й напруженою щодо можливості загальноєвропейського військового конфлікту, як зараз». Спочатку він планував у п'ятницю вирушити на зустріч лідерів країн так званої Карпатської восьмірки на заході України, але зрештою скасував поїздку — за даними видання The Kyiv Independent із посиланням на канцелярію президента України, причиною стала хвороба. Його замінить міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток, а від Чехії на саміті присутній заступник голови Сенату Їржі Драгош.

При цьому Фіцо наголосив, що не дозволить втягнути Словаччину у війну через статтю 5 Північноатлантичного договору, яка зобов'язує країни НАТО приходити на допомогу атакованому члену альянсу. «Я не хочу, щоб Словаччина стала учасником якогось військового конфлікту через якусь статтю 5», — сказав він на зустрічі зі старшокласниками. Журналіст The Wall Street Journal Ярослав Трофимов іронічно відреагував у соцмережі X, запитавши, навіщо в такому разі словацькі військові розміщені в країнах Балтії.

Повернення «темних часів»?

Деякі аналітики та історики останніми місяцями ставлять питання, чи не перебуває Європа у фазі, схожій на 1939 рік — на порозі масштабної війни, яка торкнеться кількох країн. Британський історик-консерватор Ніл Ферґюсон з Оксфорда та Гарварда стверджує: «Якщо Захід дозволить Україні втратити цю війну, Європа повернеться до дуже темного періоду, що нагадуватиме кінець 1930-х років».

На фронті у Росії справи йдуть не блискуче — за останніми даними, українські війська успішно контратакують під Лиманом у Донецькій області. На цьому фоні Москва посилює удари по інфраструктурі: на вихідних російський дрон уразив поїзд лише за два кілометри від кордону з Польщею. Останніми тижнями з Німеччини, Польщі, Нідерландів та Болгарії повідомляли про взриви, зокрема біля оборонних заводів та на залізниці, а влада Німеччини на початку вересня офіційно звинуватила Росію в атаці дрона на аеропорт Лейпцига.

Майор шведських повітряно-десантних військ Ніклас Гранхольм, який раніше брав участь у розробці шведської стратегії оборони та безпеки, навів дані данської розвідки: якщо війна в Україні закінчиться, Росія прискорить виробництво озброєнь і спрямує ресурси на загрозу країнам Балтії протягом від півроку до трьох років після завершення боїв. При цьому він вважає порівняння з 1939 роком надмірними: «Тридцяті роки я б усе ж назвав важчим часом. Німеччина хотіла бути великою державою і мститися за підсумки Першої світової війни. Зараз ситуація інша — Європа більш-менш одностайна щодо Росії». За його словами, нинішня ситуація з безпекою — найважча з 1945 року, зокрема через політичну поляризацію США та зростання глобального впливу Китаю.

Джерело: seznamzpravy.cz