На ділянці в Карловарському краї знайшли масове поховання німців — держава вперше оплатить догляд за такими могилами

Коли навесні позаминулого року Ян Шкода з родиною переїхав у новий будинок у селі Нова-Віска на Карловарщині, він і гадки не мав, який сюрприз чекає на нього на власній ділянці. На місцевому святі сусіди по секрету розповіли йому давню таємницю: під землею на його ділянці — масове поховання.

Оглянувши територію, Шкода знайшов зарослий уламок хреста XIX століття. Як показала подальша археологічна експертиза, поруч у неглибокій могилі справді лежать четверо чоловіків зі зв'язаними ногами, обличчям униз, безладно навалені один на одного — у одного зламана стегнова кістка. «Було очевидно, що це страта, а не поховання за обрядом», — описує знахідку Шкода.

За розповідями місцевих жителів, влітку 1945 року, невдовзі після війни, тут розстріляли чотирьох німецьких селян — імовірно, бійці «Революційних гвардій». Що сталося насправді, встановити вже неможливо: німецька та чеська повоєнні хроніки розповідають цю історію по-різному, свідків не залишилося, а архіви майже порожні.

Шкода у 2025–2026 роках очолював карловарський Ротарі-клуб і запропонував організації відновити зруйнований хрест та створити меморіальне місце біля могили страчених. До проєкту залучили археолога Павела Варжеку із Західночеського університету в Пльзні та організацію «Пам'ять народу». Новий хрест з металу та скла за підсумками конкурсу створила студентка художньо-промислового училища Барбора Балінтова, а відкриття пам'ятника відбулося влітку минулого року за участю чеських і німецьких політиків — на церемонію приїхало близько 180 людей, зокрема делегації німецьких Ротарі-клубів.

Держава вперше компенсує витрати

Відновлення хреста та створення меморіалу обійшлися клубу більш ніж у 400 тисяч крон. Половину суми тепер має повернути Міністерство регіонального розвитку — клуб виграв грант на ремонт німецьких могил, оголошений державою вперше наприкінці минулого року.

З листопада по квітень цього року муніципалітети, об'єднання та некомерційні організації могли подавати заявки на відновлення могил відомих німецьких уродженців або створення інтегрованих меморіалів. За даними міністерства, загалом між 55 заявниками розподілили 9,5 мільйона крон. Серед переможців — міста Локет, Міможь, Божі-Дар і Марианске-Лазне, а найбільше заявок надійшло з Пардубицького, Устецького, Ліберецького та Карловарського країв.

Першим обіцянку гранту отримало містечко Абертами в Рудних горах, до війни переважно німецьке. На місцевому цвинтарі — десятки занедбаних німецьких могил, за якими муніципалітет досі доглядав власними силами. «Ми двічі цього року влаштовували суботники, розчищали кущі та дерева, привели цвинтар до ладу», — розповідає старостиха Абертам Рената Мрнькова. Дорогий ремонт самих надгробків місто без гранту не потягнуло б, тому подали заявку на відновлення п'яти могил німецькомовних рукавичників — саме з цим ремеслом пов'язана історія міста.

Сотні тисяч занедбаних могил

Продовження програми чекає й історик, сенатор Мартін Крсек (незалежний, обраний від руху SEN 21), який давно займається цією темою. «Це важливий символічний жест, хоча на тлі кількості занедбаних німецьких могил — крапля в морі», — каже він. У 2021 році Крсек виставив перед музеєм в Усті-над-Лабем майже 50 обветшалих надгробків чеських німців, щоб розпочати дискусію про долю зруйнованих цвинтарів у прикордонні.

У прикордонних районах Чехії занепадають сотні тисяч занедбаних німецьких могил. Після війни та Голокосту з тогочасної Чехословаччини були примусово виселені три мільйони німців, і вже понад 80 років за могилами їхніх предків практично нема кому доглядати.

За словами Крсека, на цих цвинтарях нерідко поховані люди, які зробили внесок у розвиток своїх міст і сіл: «Цвинтарі — це літопис цих місць, часто-густо єдине, де ще помітне німецькомовне минуле». У 1992 році Чехія та Німеччина підписали договір про добросусідство, який зобов'язує Чехію дбайливо ставитися до німецьких могил, пізніше вийшов і методичний посібник для муніципалітетів. Але практика різниться: десь за могилами доглядають влади, десь — громадські об'єднання, а десь їх просто занедбують чи зносять. Чи продовжиться грантова програма, за словами представниці Мінрегіону Вероніки Лукашової, залежатиме від бюджетних можливостей відомства.

Читайте також: 6 цвинтарів Праги, де історія та мистецтво важливіші за скорботу: путівник по некрополях-музеях

Джерело: seznamzpravy.cz