Країни Євросоюзу мають до жовтня визначитися з майбутньою торговельною політикою щодо Китаю, повідомляє європейська преса. Поки Брюссель і Пекін ведуть переговори про скорочення торговельного дисбалансу, Німеччина опинилася розколотою між захистом власного експорту та вимогами автопрому посилити курс.
Довгі роки Німеччина на рівні ЄС виступала за обережну політику щодо Китаю — на відміну від більшості європейських країн, вона продавала туди більше товарів, ніж купувала. Однак ці часи минули: сьогодні обсяг німецького експорту до Китаю можна порівняти з експортом до Чехії.
Німецькі соціал-демократи закликають канцлера Фрідріха Мерца погодитися на жорсткіший курс, оскільки китайські компанії дедалі активніше конкурують із німецькою промисловістю, включно з автопромом. Міністерство економіки під керівництвом Катаріни Райхе, як і раніше, побоюється реакції Пекіна на подібні кроки. Але до критиків нинішньої політики приєднався і сам канцлер.
«Я не готовий миритися з тим, що все залишиться як є, бо це в односторонньому порядку б'є по робочих місцях у Європі», — заявив Мерц у липні, коментуючи валютну політику Китаю. За його словами, юань недооцінений приблизно на 30%, і китайські експортери отримують із цього вигоду за рахунок решти світу.
Єдиної стратегії федеральний уряд поки не виробив: Райхе, як і раніше, вважає, що жорстка лінія зрештою вдарить по німецьких експортерах. При цьому на рівні ЄС чекають саме на позицію Німеччини — найжорсткішу лінію серед країн блоку вже зайняла Франція.
Євросоюз розглядає запровадження квот, що обмежують частку китайських комплектуючих у європейській продукції. Мета — змусити місцеві компанії менше залежати від китайських поставок і або перенести виробництво до Європи, або шукати альтернативних постачальників.
Захід торкнеться й автовиробників, які у виробництві батарей для електромобілів практично повністю залежать від Китаю. Наприклад, Škoda Auto нещодавно офіційно підтвердила, що закуповує батарейні елементи для топових електромобілів у китайського концерну CATL.
У дискусію долучилася й спілка німецького автопрому VDA, яка довгий час намагалася оберігати Китай від європейських регуляцій — німецькі автоконцерни мали там ключовий ринок збуту і побоювалися відповідних заходів Пекіна. Але оскільки Німеччина і так втрачає частку на китайському ринку, позиція змінюється.
«Китай теж має виступати з конструктивними пропозиціями щодо Європи, послідовно і швидко припинити практики, які порушують конкуренцію, і не обмежувати вільну світову торгівлю експортними обмеженнями саме в нинішній ситуації», — заявили у VDA.
За даними галузевого порталу Automobilwoche, погляди німецьких автоконцернів на Китай помітно змінюються — багато в чому через побоювання, що Пекін будь-якої миті може обмежити експорт стратегічно важливої сировини чи комплектуючих.
Volkswagen особливо стурбований збереженням своїх позицій у Європі, куди дедалі активніше проникають китайські бренди: у червні їхня частка на загальному ринку ЄС перевищила 10%. Volkswagen приєднався до Renault і Stellantis у вимозі посилити правила локалізації виробництва — за їхньою пропозицією, не менш ніж 70% компонентів автомобілів, які збирають у Європі, мають бути місцевого виробництва, щоб вважатися європейською продукцією.
На рівні ЄС, як повідомляє ділове видання, формується альянс із низкою країн проти експансії китайського автопрому. Автомобілі з Японії, Південної Кореї та Великої Британії можуть отримати виняток і підпорядковуватися тим самим правилам, що й машини, вироблені на заводах у ЄС.
Автомобілі, вироблені в Китаї, навпаки, залишаться під дією мит — включно з чинними нині надзвичайними тарифами на електромобілі, які можуть поширити і на гібриди. За оцінкою Брюсселя, китайські заводи користуються багаторічними державними субсидіями, що дає їм нечесну конкурентну перевагу.
Втім, цей аргумент може незабаром втратити силу: китайські виробники, такі як BYD і SAIC, хочуть не просто імпортувати машини до Європи, а налагодити там власне виробництво. Найближчими роками в Іспанії та Угорщині з'явиться низка заводів, які постачатимуть місцевий ринок під китайськими брендами.
ЄС за допомогою регулювання ланцюгів постачання хоче домогтися, щоб на цих заводах не просто збирали компоненти, привезені з Китаю, а формувався повноцінний ланцюг постачальників у регіоні. Поки що найбільше від цього тренду виграє Іспанія, куди великі інвестиції спрямували SAIC, Chery та виробник батарей CATL.
Німеччина ж залишається осторонь: китайські автоконцерни поки не поспішають розгортати там виробництво. BYD лише веде переговори про викуп частини так званої «Скляної мануфактури» Volkswagen у Дрездені, яка частково працювала і як туристична визначна пам'ятка, але масштабного виробництва в Німеччині китайці поки не планують. Голова європейської експансії бренду Xpeng Елвіс Чен визнав, що його компанія не виключає співпраці з Volkswagen, але назвав заводи концерну «трохи застарілими» і засумнівався, що вони відповідають вимогам його марки.
Читайте також: Головні визначні пам'ятки Чехії
Джерело: seznamzpravy.cz